Медичний порталПрепаратиББупренорфін-етіфарм

Бупренорфін-етіфарм - инструкция, аналоги

Международное название:

Buprenorphine

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

«Етіфарм», Франція.

Страна производства:

Франция

Форма выпуска:

Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 0,4 мг №28
Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 0,4 мг №7
Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 2 мг №28
Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 2 мг №7
Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 8 мг №28
Бупренорфін Етіфарм таблетки сублінгвіт. по 8 мг №7

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Ципромед

- Дентол-10

- оспен

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Не рекомендовано

Грудным детям:

Нет данных

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви:  buprenorphine, (2S)-2-[17-(циклопропілметил)-4,5α-епокси-3-гідрокси-6-метокси-6α, 14-етано-14α-морфін-7α-yl]-3,3-диметилбутан-2-ol гідрохлорид;

Склад

1 таблетка 0,4 мг містить 0,432 мг бупренорфіну гідрохлориду (еквівалентно 0,4 мг бупренорфіну);

1 таблетка 2 мг містить 2,16 мг бупренорфіну гідрохлориду (еквівалентно 2 мг бупренорфіну);

1 таблетка 8 мг містить 8,64 мг бупренорфіну гідрохлориду (еквівалентно 8 мг бупренорфіну);

допоміжні речовини: гранули для таблетування (лактози моногідрат, маніт, крохмаль кукурудзяний, лимонна кислота безводна, натрію цитрат, повідон КЗ0), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Форма випуску

Таблетки сублінгвальні.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при опіатній залежності. Код АТС N07В С01.

Фармакологічні властивості.

Бупренорфін є наркотичним аналгетиком, агоністом/антагоністом µ- і κ-опіатних рецепторів.

Фармакодинаміка. Бупренорфін є опіоїдним агоністом/антагоністом мю- та капа-опіатних рецепторів головного мозку. Він вступає в оборотний зв'язок з µ-рецепторами, що за певний проміжок часу мінімізує потребу в наркотичному препараті. З точки зору розвитку лікарської залежності, безпечніший ніж морфін. У зв’язку з частковою активністю бупренорфіну як агоніста, він забезпечує високу безпеку відносно розвитку дихальної та серцевої недостатності порівняно з морфіном. Початок дії препарату після сублінгвального застосування – 30 хвилин. Тривалість аналгетичної дії довша, ніж у морфіну.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування бупренорфін піддається метаболізму первинного проходження у печінці з подальшою N-деалкіляцією і глюкуронкон´югацією в тонкому кишечнику та печінці. Коли бупренорфін приймають під язик, то абсолютна біодоступніть бупренорфіну, за оцінками фахівців, знаходиться в межах від 15% до 30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 90 хвилин після сублінгвального прийому, а залежність «максимальна доза – концентрація» залишається лінійною в інтервалі доз від 2 мг до 16 мг.

За абсорбцією бупренорфіну йде фаза швидкого розподілу. Період напіввиведення становить від 2 до 5 годин.

Бупренорфін метаболізується за допомогою 14-N-деалкіляції і глюкуронкон´югації вихідної молекули та його деалкільованого метаболіту. За клінічними даними, за N-деалкіляцію бупренорфіну відповідає CYP3A4. N-дезалкіл-бупренорфін є µ-агоністом опіатних рецепторів.

Елімінація бупренорфіну описується квадратичною або кубічною експонентою з подовженою кінцевою фазою виведення тривалістю від 20 до 25 годин, що частково пояснюється реабсорбцією бупренорфіну після гідролізу кон´югованих дериватів у кишечнику, а частково - ліпофільною природою самої молекули.

Бупренорфін виводиться з організму, в основному, з фекаліями внаслідок біліарної екскреції глюкуронкон´югованих метаболітів (80%), інша частина бупренорфіну виводиться з сечею.

Показання для застосування

Лікування опіоїдної лікарської залежності в системі глобальних заходів медичної, соціальної та психологічної терапії.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовується сублінгвально, при цьому необхідно попередити пацієнта, що прийом під язик є єдиним ефективним та безпечним шляхом введення препарату. Таблетку необхідно тримати під язиком до повного розсмоктування, звичайно протягом 5-10 хвилин.

Початкова доза для дорослих, яка застосовується за один прийом, коливається від 0,8 до 4 мг/добу. Титрування дози здійснюється поступово, але без перевищення максимальної дози препарату (16 мг/добу за один прийом). Тривалість призначення препарату рекомендується обмежити максимум 7 добами. Після досягнення стабілізації стану пацієнта рекомендується поступове зниження дози бупренорфіну до повного припинення замісної терапії. Наявність сублінгвальних таблеток з різним дозуванням (0,4 мг, 2 мг та 8 мг) дозволяє титрувати дозу також й у бік зниження.

У пацієнтів із залежністю від опіоїдних препаратів, яким наркотичний препарат не відмінений: на початку лікування приймати бупренорфін слід не раніше 4 годин після останнього прийому наркотичного препарату або з появою перших симптомів «ломки».

У пацієнтів, які приймають метадон: спочатку варто зменшити дозу метадону до максимально припустимої величини 30 мг/добу. Незважаючи на це, бупренорфін може провокувати виникнення синдрому відміни.

Побічна дія

Початок прояву побічних ефектів залежить від величини порога толерантності, що у наркоманів вище, ніж у пацієнтів звичайної популяції.

У наведеній нижче таблиці перераховані побічні ефекти, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень. 

Побічні ефекти

Інші побічні ефекти, зареєстровані з моменту виходу препарату на ринок:

Порушення імунної системи

Реакції гіперчутливості, як, наприклад, висипання, кропив’янка, свербіж, бронхоспазм, хвороба Квінке (ангіоневротичний набряк), анафілактичний шок.

Гепатобіліарні порушення

При правильних умовах використання: у рідких випадках - підвищення рівнів трансамінази і жовтяниця, зазвичай зі сприятливим розвитком.

У пацієнтів з помітною наркотичною залежністю перші введення бупренорфіну можуть викликати ефект відміни, подібний до того, який характерний для налоксону.

Передозування

У випадку випадкового передозування слід застосовувати звичайну симптоматичну терапію, включаючи ретельний моніторинг життєво важливих функцій організму.

Основний симптом, що вимагає інтенсивної терапії – це пригнічення дихального центра, що може викликати зупинку дихання та смерть. При виникненні блювання необхідно вжити заходів для попередження потрапляння блювотної маси в дихальні шляхи.

Лікування: потрібно вжити заходів інтенсивної терапії та розпочати симптоматичну терапію дихальної недостатності. Верхні дихальні шляхи повинні бути вільними для проведення примусової або контрольованої вентиляції легень. Рекомендується ввести опіоїдний антагоніст (налоксон), який поступово нейтралізує респіраторні ефекти бупренорфіну. При виконанні вищезазначених заходів пацієнт повинен знаходитися в палаті інтенсивної терапії.

Особливості застосування

Цей лікарський засіб призначений винятково для лікування залежності від опіоїдних препаратів.

Бажано, щоб призначення цього препарату було зроблено лікарем, який забезпечує загальний медичний нагляд за наркотично залежним пацієнтом. 

Ризик помилкового застосування і процес адаптації дози вимагають у початковий період терапії призначення препарату на короткі терміни і, якщо це можливо, контрольованого введення, що також сприяє дотриманню лікувального режиму.

Відміна препарату може супроводжуватися синдромом відміни, іноді з затримкою.

Бупренорфін здатний послабляти больові симптоми при деяких патологіях. Дослідження на тваринах і наявний клінічний досвід переконують, що бупренорфін також здатний викликати фармакозалежність, хоча й у меншій мірі, ніж морфін. Отже, під час лікування дуже важливо враховувати всі навколишні умови, вести контроль і дотримуватися призначених доз.

Спортсменам необхідно знати, що цей медичний препарат містить бупренорфін і що ця активна субстанція включена до переліку Допінгових Сполук (Стимуляторів).

Через присутність лактози, цей медичний препарат протипоказаний у випадках уродженої галактоземії, при синдромі мальабсорбції глюкози і галактози або при нестачі ферменту лактази.

Запобіжні заходи при використанні:

Цей продукт слід призначати з обережністю пацієнтам з:

¾ бронхіальною астмою або дихальною недостатністю (було кілька повідомлень про дихальну недостатність, викликану бупренорфіном); 

¾ нирковою недостатністю (20% бупренорфіну елімінується через нирки, тому ниркова елімінація може бути тривалою);

¾ печінковою недостатністю (може змінюватися метаболізм бупренорфіну в печінці).

Необхідно уважніше підбирати режим дозування бупренорфіну у тих пацієнтів, які приймають інгібітори CYРЗА4, адже у такому випадку застосування менших доз може виявитися цілком достатнім, оскільки інгібітори CYРЗА4 підвищують концентрацію бупренорфіну.

Як і при прийомі інших опіатів, використання бупренорфіну вимагає обережності у таких випадках:

Вагітність

Наявні дані, хоча і дуже обмежені, не вказують на підвищення ризику мальформацій, пов'язаного з призначенням бупренорфіну протягом перших трьох місяців вагітності.

Бупренорфін може бути призначений у період вагітності у тому випадку, якщо очікувана користь перевищує можливий ризик для матері чи плоду. Однак для збереження терапевтичної ефективності можливо необхідною виявиться адаптація режиму призначення препарату.

Хронічне вживання препарату матір'ю понад три перші місяці вагітності, незалежно від дози, може стати причиною розвитку синдрому відміни в немовляти. Більше того, високі дози бупренорфіну, якщо їх приймають на останніх місяцях вагітності навіть протягом короткого терміну, здатні викликати пригнічення дихання в немовляти.

Отже, до закінчення вагітності у випадку призначення високих доз чи у випадку хронічного прийому препарату за новонародженим повинно бути встановлене спостереження для виключення ризику пригнічення дихання або розвитку синдрому відміни.

Лактація

Оскільки бупренорфін і його метаболіти потрапляють у материнське молоко, а повноцінні клінічні дані відсутні, як запобіжний захід рекомендується не годувати дитину груддю в період прийому препарату.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами

Водіям і працівникам, що працюють зі складними механізмами, необхідно звернути увагу на те, що зі застосуванням цього медичного препарату асоційований ризик появи сонливості, запаморочення, особливо в тих випадках, коли бупренорфін приймають одночасно з алкоголем, препаратами, що містять алкоголь чи з депресантами центральної нервової системи. Тому необхідно утримуватись від прийому подібних препаратів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Не рекомендується супутнє застосування таких речовин:

Алкоголь

Алкоголь підсилює седативну дію бупренорфіну. Зниження пильності (уваги) підвищує небезпеку при керуванні автомобілем і роботі з механізмами. Необхідно уникати вживання спиртних напоїв і ліків, що містять алкоголь.

Застосування супутніх лікарських засобів, яке необхідно враховувати 

Одночасне застосування з бензодіазепінами пов'язано з ризиком смерті, що викликається дихальною недостатністю, асоційованою з порушеннями центральної нервової системи. 

Інші депресанти центральної нервової системи

Інші похідні опіатів (аналгетики і засоби проти кашлю), деякі антидепресанти, протигістамінні засоби (блокатори Н1-рецепторів), барбітурати, транквілізатори, клонідин при одночасному застосуванні з бупренорфіном викликають посилення депресії центральної нервової системи. 

MAOI (інгібітори моноамінооксидази)

Можливе підсилення дії опіатів при одночасному застосуванні з бупренорфіном. Висновок заснований на екстраполяції висновків, отриманих з морфінами.

Інгібітори CYРЗА4

Дослідження взаємодії між бупренорфіном і кетоконазолом (сильний інгібітор CYРЗА4) показало збільшення показників Cmax і AUC бупренорфіну (приблизно на 70% і 50%, відповідно) і в меншій мірі - норбупренорфіну. Таким чином, за пацієнтами, що приймають бупренорфін, повинен бути встановлений постійний контроль, якщо вони паралельно приймають сильні інгібітори CYРЗА4, такі як інгібітори протеази (ритонавір, нелфінавір чи індинавір), азольні протигрибкові засоби (кетоконазол чи ітраконазол), причому в таких випадках виправданим може виявитися зниження дози бупренорфіну.

Індуктори CYРЗА4

Взаємодію між бупренорфіном та індукторами CYРЗА4 доки не досліджено. Тому рекомендується ретельний моніторинг за пацієнтами, що одержують паралельно індуктори CYРЗА4 (фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн чи рифампіцин). Дотепер не виявлено значимої взаємодії бупренорфіну з кокаїном - наркотичною речовиною, найбільш часто уживаною більшістю наркозалежних пацієнтів.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі не вище +25˚С.

Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці!

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 7 чи 28 таблеток в блістерній упаковці. Одна блістерна упаковка в картонній коробці.

Виробник

"Етіфарм", Франція.

Адреса

17-21 рю Сен Матьє, 78550 Худан, Франція.

Аналоги препарата: Бупренорфін-етіфарм