Медичний порталПрепаратиЦЦерварикс

Церварикс - инструкция, аналоги

Церварикс ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалс, Бельгія Бельгия

Церварикс ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалс, Бельгія Бельгия

Международное название:

Papillomavirus (human types 16,18)

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалс, Бельгія

Страна производства:

Бельгия

Форма выпуска:

Церварикс суспензія д / ін. по 0,5 мл (1 доза) в шпр. №1 з голками.
Церварикс суспензія д / ін. по 0,5 мл (1 доза) у флак. №1
Церварикс суспензія д / ін. по 0,5 мл (1 доза) в шпр. №10 з голками.
Церварикс суспензія д / ін. по 0,5 мл (1 доза) у флак. №10
Церварикс суспензія д / ін. по 0,5 мл (1 доза) у флак. №100

Категория отпуска:

без рецепта

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Нет данных

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Загальна характеристика.

міжнародна непатентована назва: Papillomavirus vaccine (human types 16 and 18)

основні властивості лікарської форми: ЦЕРВАРИКС™, Вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини (ВПЛ), виготовлена з використанням технології рекомбінантної ДНК, AS04 ад'ювантна, адсорбована.

Якісний та кількісний склад.

Доза вакцини 0,5 мл містить:

діючі речовини:20 мкг вірусу папіломи людини тип 16 L1 протеїн; 20 мкг вірусу папіломи людини тип 18 L1 протеїн;

допоміжні речовини: 3-О-дезацил-4'-монофосфорил ліпід А, алюмінію гідроксид, гідратований, натрію хлорид, натрію дигідрофосфатдигідрат та вода для ін'єкцій.

Форма випуску.

Суспензія для ін'єкцій.

Код АТС: J07BM02.

Імунологічні і біологічні властивості.

Механізм дії

Як було доведено, персистенція онкогенних типів ВПЛ є причиною практично всіх випадків цервікального раку шийки матки у всіх регіонах світу.

ЦЕРВАРИКС™ - рекомбінантна вакцина, виготовлена з високоочищених неінфекційних вірусоподібних часток (ВПЧ) основного білка L1 оболонки ВПЛ 16 і 18 типів. Вірусоподібні частки не містять вірусної ДНК, тому вони не можуть інфікувати клітини або бути причиною раку даної локалізації. У дослідженнях на тваринах було продемонстровано, що вірусоподібні частки основного L1 білка вакцини є відповідальними за розвиток гуморальної імунної відповіді та формування клітинної імунної пам'яті.

ЦЕРВАРИКС™ містить ад'ювант AS04, який продемонстрував у клінічних дослідженнях здатність викликати вищий та триваліший рівень імунної відповіді у порівнянні з вакциною, що містить ті ж самі антигени з гідроксидом алюмінію (Аl(ОН)3) у якості ад'юванту. Інвазивний рак шийки матки включає плоскоклітинну цервікальну карциному (84%) та аденокарциному (16%, до 20% у розвинутих країнах за даними програм масових обстежень). ВПЛ-16 та ВПЛ-18 відповідають приблизно за 70 % раку шийки матки в усіх регіонах світу. Інші онкогенні типи ВПЛ (ВПЛ-31, -33, -35, -39, -45, -51, -52, -56, -58, -59, -66, -68) також можуть викликати рак шийки матки. ВПЛ-16, -18, -45 та -31 - це 4 найбільш розповсюджені типи, виявлені у плоскоклітинній цервікальній карциномі (приблизно 76%) та аденокарциномі (приблизно 91%).

Докази анамнестичної відповіді (імунної пам'яті)

Призначення бустерної дози в середньому через 6,8 років після першої вакцинації спричинило анамнестичну імунну відповідь на ВПЛ-16 та ВПЛ-18 (при визначенні методом ELISA та методом нейтралізації псевдовіріону) на 7-й день. Через 1 місяць після бустерної дози, середні геометричні титри перевищували ті, що спостерігалися через місяць після первинного курсу вакцинації.

Анамнестична відповідь була отримана також і на споріднені типи ВПЛ-31 та ВПЛ-45 (методом ELISA).

Профілактична ефективність

Клінічна ефективність у жінок від 15 до 25 років

Ефективність вакцини ЦЕРВАРИКС™ була оцінена у 2 контрольованих подвійних сліпих рандомізованих клінічних дослідженнях (HPV-001/007 та HPV-08) із залученням загалом 19 778 осіб жіночої статі віком від 15 до 25 років.

Клінічні дослідження HPV-001/007 проводилися в Північній та Латинській Америці. У дослідженнях HPV-023 спостерігалися пацієнти з бразильської когорти досліджень 001/007. Критеріями включення у дослідження були: відсутність ДНК онкогенних ВПЛ тинів (ВПЛ-16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66 та 68) у досліджуваних зразках із шийки матки, серонегативність стосовно антитіл до вірусів ВПЛ-16 та ВПЛ-18 і цитологічні показники в нормі. Такі характеристики були у представників популяції, не інфікованих онкогенними типами ВПЛ до вакцинації.

Клінічні дослідження HPV-008 проводилися у Північній Америці, Латинській Америці, Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Австралії. Отримані до вакцинації зразки тестувалися на наявність ДНК онкогенних ВПЛ (ВПЛ-16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66 та 68), проводився також серологічний тест на наявність антитіл до вірусів ВПЛ-16 та ВПЛ-18. Жінки проходили вакцинацію незалежно від основних цитологічних показників, ВПЛ та ДНК статусу. Такі характеристики були у представників популяції, що включала жінок з підтвердженим інфікуванням ВПЛ у минулому та/або в теперішній часи.

Як і в будь-яких дослідженнях профілактичної ефективності, особи, первинно інфіковані ВПЛ певного типу, не залучалися до оцінки ефективності цього типу.

Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія 2-го (CIN) та 3-го (CIN2+) ступенів оцінювалася в дослідженнях як сурогатний маркер цервікального раку. Персистентна інфекція, що тривала не менше 6 місяців, також вважалася сурогатним маркером цервікального раку. Хоча цервікальна інтраепітеліальна неоплазія 1-го (CIN) ступеня не є сурогатним маркером цервікального раку, це захворювання вимагає медичного спостереження.

1. Ефективність вакцини проти ВПЛ-16/18 у жінок, не інфікованих онкогенними ВПЛ типами (дослідження HPV-001/007/023)

Ефективність проти цитологічних відхилень, що викликані ВПЛ 16/18, складала 96,7% (95% ДІ (довірчий інтервал): 87,3; 99,6). Ефективність проти персистентної інфекції ВПЛ 16/18 інфекції складала 98,2% (95% ДІ: 89,5; 100) та 96,9% (95% ДІ: 81,4; 99,9) для 6- та 12-місячного спостереження, відповідно.

У дослідженні НРV-023 особи (N=437) спостерігалися протягом 9,4 років (приблизно 113 місяців) після першої дози. У вакцинованій групі нових випадків інфекції або гістопатологічних захворювань, асоційованих з ВПЛ-16/18, не було. У групі плацебо було 4 випадки 6-місячної персистентної інфекції, 1 випадок 12-місячної персистентної інфекції та 1 випадок CIN1+, пов'язані з ВПЛ-16/18.

У дескриптивному факторному аналізі досліджень HPV-001/007/023 ефективність проти інфікування ВПЛ-16/18 та 6-місячної персистентної інфекції складала 91,0% (95% ДІ: 80,3; 96,5) та 96,8% (95% ДІ: 80,4; 99,9) відповідно. Незважаючи на ознаки того, що жінки продовжували піддаватися впливу ВПЛ-інфекції, як спостерігалося у контрольній групі, доказів зниження захисту у вакцинованих жінок немає.

2. Ефективність вакцини у жінок з доведеною наявністю ВПЛ інфекції в минулому та/або теперішньому часі (дослідження HPV-008)

2.1 Профілактична ефективність проти ВПЛ-16/18 у жінок, не інфікованих ВПЛ-16 та/або ВПЛ-18

У дослідженні HPV-008 був проведений первинний аналіз ефективності відповідно до протоколу когорти (КЗП) (когорта КЗП: включає жінок, які отримали 3 дози вакцини і не були інфіковані відповідним типом ВПЛ на 0-му та 6-му місяцях) та загальній когорті вакцинованих-1 (ЗКВ-1) (когорта ЗКВ-1: включає жінок, які отримали хоча б одну дозу вакцини і не були інфіковані відповідним типом ВПЛ на 0-му місяці). Обидві когорти включали жінок з показниками в нормі або цитологічними показниками низького вихідного рівня, виключалися тільки жінки з цитологічними показниками (0,5%) високого рівня.

Крім того, був проведений аналіз ефективності на більш численній загальній когорті вакцинованих (ЗКВ) та загальній когорті вакцинованих неінфікованих (ЗКВ-Н).

У випробуваннях HPV-008 біля 26% жінок мали доведену інфекцію ВПЛ-16/18 в минулому та/або теперішньому часі, а менше 1 % жінок були ДНК ВПЛ позитивними на початковому рівні щодо типів ВПЛ-16 та ВПЛ-18.

Остаточний аналіз дослідження HPV-008 виконувався, коли в когорті КЗП накопичувалося не менше 36 випадків CIN2+, асоційованих з ВПЛ-16/18. Період подальшого спостереження тривав у середньому 39 місяців після першої дози.

Аналіз випробування здійснювався в кінці 4-річного періоду спостереження (тобто через 48 місяців після першої дози) і включав усіх осіб із ЗКВ.

У визначеному протоколом аналізі ефективність вакцини проти CIN1+ та CІN2+, асоційованих з ВПЛ-16/18, була статистично значимою в когортах КЗП та ЗКВ-1.

Подальше дослідження встановило, що кілька випадків CІN3+, CІN1+ та CIN2+ були пов'язані з різними онкогенними типами ВПЛ. Щоб відрізнити тип (або типи) ВПЛ, які найімовірніше відповідають за захворювання, від типу (або типів) ВПЛ, асоційованих тимчасово, застосовувалося визначення типу ВПЛ (дослідницький аналіз). Визначення типу ВПЛ - це виявлення типів ВПЛ за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) хоча б в одному з двох наданих цитологічних зразків, крім типів, виявлених у захворюванні. На підставі виявлення типу ВПЛ аналіз виключає випадки (у групі вакцинованих та контрольній групі), які не вважаються причинно-асоційованими з інфекціями ВПЛ-16 або ВПЛ-18, набутими під час дослідження. 

Ефективність вакцини проти CIN1+, CIN2+, CIN3+, асоційованих з ВПЛ-16/18

Крім того, під час остаточного аналізу дослідження, в окремих випадках продемонстровано статистично значиму ефективність вакцини проти СІN2+, асоційованої з ВПЛ-16 та ВПЛ-18, в обох когортах та кожному аналізі.

Також оцінювалася ефективність вакцини проти персистентної інфекції протягом 6 та 12 місяців та цитопатології (≥ наявність атипових плоских клітин неясного значення (клітин АSCUS)), асоційованих з ВПЛ-16/18. Отримана ефективність вакцини у запобіганні розвитку події, прийнятої за кінцеву точку у дослідженні, була статистично значимою в обох когортах: Остаточний аналіз дослідження:

Аналіз на кінцевій стадії дослідження:

Під час остаточного аналізу в обох когортах спостерігалася статистично значима ефективність вакцини проти В1Н1 + (вульварної інтраепітеліальної неоплазії 1-го ступеня та більш високих ступенів захворювання) або Ва1Н1+(вагінальної інтраепітеліальної неоплазії 1-го ступеня та більш високих ступенів захворювання), асоційованих з ВПЛ-16/18: 80,0% (96,1% ДІ: 0,3; 98,1) у когорті КЗП та 83,2% (96,І%> ДІ: 20,2; 98,4) у когорті ЗКВ-1. В аналізі кінцевого етапу дослідження ефективність вакцини проти В1Н1+ або Ва1Н1+, асоційованих з ВПЛ-16/18, складала 75,1% (95% ДІ: 22,9; 94,0) у когорті КЗГ1 та 77,7% (95% Д1: 32,4; 94,5) у когорті ЗКВ-1. Немає доказів захисту від захворювання, викликаного типами ВПЛ, до яких особи були ДНК ВПЛ позитивними на момент включення в дослідження. Однак особи, які до вакцинації вже були інфіковані одним з типів ВПЛ, що містяться у вакцині, були захищені від клінічних захворювань, що викликаються іншим типом ВПЛ.

2.2 Загальний вплив вакцини на тяжкість захворювань, викликаних ВПЛ

Загальна ефективність вакцини, незалежно від типу ДНК ВПЛ в ураженнях та стратифікована за вихідним статусом ДНК ВПЛ і серостатусом, оцінювалася в дослідженні НРУ-008. У когортах ЗКВ та ЗКВ-Н, які включали всіх вакцинованих жінок, була продемонстрована ефективність вакцини проти СІN3+, СІN2+ та СІN1+ (Таблиця 3). У цих когортах також був продемонстрований вплив вакцини ЦЕРВАРИКС™ на зменшення випадків локальної терапії на шийці матки (процедура петлевої електроексцизії, конизація ножова або лазерна) (таблиця 3).

Когорта ЗКВ-Н - це підгрупа когорти ЗКВ, що включає жінок з нормальними показниками цитології, які на початок дослідження були ДНК ВПЛ-негативними за 14 онкогенними типами ВПЛ (ВПЛ-16, -18,-31, -33, -35, -39, -45, -51, -52, -56, -58, -59, -66, -68) та серонегативними по ВПЛ-16 та ВПЛ-18.

Ефективність вакцини незалежно від ДНК ВПЛ типу у захворюванні, незалежно від первинного серостатусу 2.3 Профілактична ефективність проти інфікування онкогенними типами ВПЛ, відмінними від ВПЛ-16 та ВПЛ-18

У дослідженні НРV-008 ефективність вакцини проти 12 онкогенних типів ВПЛ, що не містяться у вакцині (ВПЛ-31, -33, -35, -39, -45, -51, -52, -56, -58, -59, -66, -68), оцінювалася в когортах КЗП та ЗКВ-1.

У остаточному аналізі дослідження була продемонстрована статистично значима ефективність вакцини проти СІN2+ для усіх типів ВПЛ разом (ВПЛ-31, -33, -35, -39, -45, -51, -52, -56, -58, -59, - 66, -68), за винятком типів ВПЛ 16 та 18, яка складала 54,0% (ДІ 96,1%: 34,0; 68,4) у когорті КЗП 46,0%о (ДІ 96,1%: 27,0;60,3) у когорті ЗКВ-1. У аналізі кінцевої стадії дослідження ефективність вакцини проти СІN2+ для усіх типів ВПЛ разом, за винятком типів ВПЛ 16 та 18, складала 46,8% (ДІ 95%: 30,7;59,4) у когорті КЗП і 40,8% (ДІ 95%: 25,5;53,1) у когорті ЗКВ-1.

У остаточному аналізі дослідження статистично значима ефективність вакцини проти 6-місячної персистентної інфекції та проти СІN2+ спостерігалася за такими окремими типами ВПЛ:

У аналізі кінцевої стадії дослідження спостерігалася більша кількість випадків та нижча межа ДІ 95 % вище нуля для типів 31, 33, 45 і 51 відносно 6-місячної персистенції інфекції та СІN2+ в когортах КЗП і ЗКВ-1. Для СІN2+ нижча межа ДІ 95% вище нуля також спостерігалася для типу ВПЛ-39 у когорті КЗП і типу ВПЛ-66 у когорті ЗКВ-1.

Клінічна ефективність у жінок віком від 26 років і старше

Ефективність ЦЕРВАРИКС™ оцінювалася в рандомізованому, подвійному сліпому, клінічному дослідженні фази III (НРV-015) із залученням загалом 5777 жінок віком від 26 років і старше. Це дослідження проводилося у Північній Америці, Латинській Америці, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі і дозволило включити жінок із інфекційними захворюваннями, викликаними ВПЛ, в анамнезі. Проміжний аналіз проводився по завершенню всіма пацієнтами візиту на 48-му місяці дослідження.

Первинні аналізи ефективності проводилися на когорті КЗП для визначення ефективності та ЗВК.

Ефективність вакцини проти 6-місячної персистентної інфекції та/або CIN1+, пов'язаної з ВПЛ 16 та 18 при КПЗ та ЗВК

Ефективність вакцини проти 6-місячної персистентної інфекції становила 79,1% (97,7% ДІ [27,6; 95,9]) для ВПЛ-31 та 76,9% (97,7% ДІ [18,5; 95,6]) для ВПЛ-45 у когорті КПЗ.

Імуногенність, індукована вакциною

Гуморальна імунна відповідь на ВПЛ-16 та ВПЛ-18 визначалася методом ELISA, дані якого корелювали з тестами нейтралізації (включаючи тест на основі нейтралізації псевдовіріону, розроблений Національним інститутом раку США). У клінічних дослідженнях було продемонстровано трансудацію антитіл з сироватки в цервікальну слизову оболонку.

Імуногенність, індукована трьома дозами вакцини ЦЕРВАРИКС™, оцінювалася у 5 000 жінок віком від 9 до 55 років.

За даними клінічних досліджень у 99,9% первинно серонегативних осіб відбулася сероконверсія до обох типів ВПЛ-16 та -18 через місяць після третьої дози. Середній геометричний титр (GMT) поствакцинального імуноглобуліну був набагато вищий за титр, що спостерігався у жінок, які були раніше інфіковані, але звільнилися від ВПЛ інфекції (природне інфікування). Попередньо серопозитивні та серонегативні особи досягали схожих титрів після вакцинації.

Імуногенність у осіб жіночої статі віком від 15 до 25 років

У клінічному дослідженні HPV 001/007 імунна відповідь проти ВПЛ-16 та ВПЛ-18 вивчалася протягом 76 місяців після першої дози вакцини у осіб жіночої статі, яким на момент вакцинування виповнилося 15-25 років. У дослідженні HPV-023 вивчення імунної відповіді у підгрупі популяції з дослідження НРV-001/007 тривало до 9,4 років після першої дози. У дослідженні HPV-023 100% жінок були серопозитивними відносно обох типів, ВПЛ-16 та ВПЛ-18, за даними аналізу ELISA або тесту на основі нейтралізації псевдовіріону (PBNA), до 9,4 років після першої вакцинації.

Середній геометричний титр (GMT) поствакцинального імуноглобуліну проти ВПЛ-16 та ВГІЛ- 18 мав найвищий рівень на 7-й місяць та зменшувався до рівня плато з 18-го місяця і, з несуттєвими відхиленнями, до кінця періоду спостереження (113 місяців). На 113-му місяці середні геометричні тигри як для ВПЛ-16, так і для ВПЛ-18 були все ще в 10 разів вище, ніж титри, що спостерігалися у жінок, які раніше були інфіковані, але звільнилися від ВПЛ (природна інфекція), а 100 % жінок були серопозитивними по обох антигенах.

У дослідженні HPV-008 імуногенність до 48-го місяця була подібна до імунної відповіді, що спостерігалася у дослідженні НРV-001/007. Аналогічний кінетичний профіль спостерігався з нейтралізуючими антитілами.

Порівняння даних ефективності вакцини ЦЕРВАРИКС™ , продемонстрованої у осіб жіночої статі віком від 15 до 25 років, на інші вікові групи

За даними сукупного аналізу у 99,7% та 100% дівчаток віком 9 років після третьої дози (на 7-й місяць) відбулася сероконверсія до типів ВПЛ-16 та 18 відповідно, а середні геометричні титри були в 1,4 та 2,4 рази вище порівняно з віковими групами жіночої статі від 10 до 14 років та від 15 до 25 років відповідно.

У двох клінічних дослідженнях, проведених за участю дівчаток та підлітків віком від 10 до 14 років, у всіх осіб після третьої дози (на 7-й місяць) відбулася сероконверсія до обох типів ВПЛ-16 та ВПЛ-18, а середні геометричні титри були щонайменше удвічі вищі порівняно з особами жіночої статі віком від 15 до 25 років.

У клінічних дослідженнях, проведених за участю жінок віком від 26 до 55 років (N=362), усі особи були серопозитивними до обох типів ВПЛ-16 та 18 після третьої дози (на 7-й місяць). Середній геометричний титр у цій популяції був нижче порівняно з віковими групами жіночої статі від 15 до 25 років. Однак, усі особи залишалися серопозитивними до ВПЛ-16 і всі особи, за винятком однієї, залишалися серопозитивними до ВПЛ-18 протягом усієї фази спостереження (до 48-го місяця), а рівні антитіл були на порядок вищі за рівні, що спостерігалися після природного інфікування. На підставі даних з імуногенності, що спостерігалися у вікових групах жіночої статі від 9 до 14 років та від 26 до 55 років, був зроблений висновок про ефективність застосування вакцини ЦЕРВАРИКС™ з 9 років та старше.

Імуногенність у жінок віком від 26 років і старше

У дослідженні фази III (HPV-015) із залученням жінок віком від 26 років і старше за період спостереження 48 місяців, а саме, через 42 місяці після завершення повного курсу вакцинації, 100% та 99,4% первинно серонегативних жінок залишалися серопозитивними до антитіл анти-ВПЛ-16 та анти-ВПЛ-18, відповідно. Титри антитіл досягли піку на 7 місяці, потім поступово знижувалися до 18 місяця та стібілізувалися до 48 місяця.

Імуногенність у ВІЛ-інфікованих жінок

У клінічному дослідженні, проведеному серед 120-ти ВІЛ-позитивних пацієнток віком від 18 до 25 років, у яких не відмічалися симптоми (60 пацієнток отримали ЦЕРВАРИКС™), усі пацієнтки були серопозитивними до обох типів ВПЛ-16 та -18 після третьої дози (у місяць 7), і серопозитивність до ВПЛ-16 та -18 зберігалася до 12 місяців. Середній геометричний титр антитіл (GMT) був нижчий у цій популяції порівняно з ВІЛ-негативними пацієнтками, однак більше, ніж у 15 разів перевищував відповідь при природній ВПЛ- інфекції та дорівнював або перевищував ті рівні GMT антитіл, які характеризують стійку ефективність.

Вакцина ЦЕРВАРИКС™ показала загалом хорошу переносимість у жінок віком 18-25 років, інфікованих ВІЛ, протягом максимум 6 місяців після останньої дози вакцини та протягом 12 місяців періоду спостереження, вакцина також не впливала на число клітин CD4+, вірусне навантаження ВІЛ та клінічну стадію ВІЛ-інфекції.

Показання для застосування . Вакцина ЦЕРВАРИКС™ показана для профілактики персистуючої інфекції, передпухлинних уражень шийки матки та раку шийки матки, що спричиняються онкогенними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) (див. розділ «Особливості застосування» та «Імунологічні і біологічні властивості») у дівчат та жінок, починаючи з 9-ти річного віку.

Спосіб застосування і дози.

Первинний курс щеплення складається з трьох доз.

Рекомендованою схемою вакцинації є 0, 1, 6 місяців. У разі необхідності внесення змін у схему, друга доза може бути призначена між 1-им та 2, 5-ю місяцями після першої дози, а третя доза - між 5 та 12 місяцями після першої дози.

Хоча необхідність введення бустерної дози не встановлена, після застосування такої дози спостерігалась анамнестична відповідь (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

Вакцина ЦЕРВАРИКС™ показана для внутрішньом'язової ін'єкції в область дельтоподібного м'яза (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з інтими лікарськими засобами й інші форми взаємодії»).

Побічна дія.

Дані клінічних досліджень

У клінічних дослідженнях приблизно 45 000 доз вакцини ЦЕРВАРИКС™ було введено приблизно 16 000 особам віком від 9 до 72 років. Ці суб'єкти знаходились під спостереженням

для оцінки безпеки застосування вакцини.

Найпоширенішою реакцією, що спостерігалася після введення вакцини, був біль у місці ін'єкції, який траплявся після введення 78 % усіх доз. Більшість цих реакцій мали помірний або низький ступінь виразності і швидко зникали.

Побічні реакції , що можуть бути пов'язані з вакцинацією, розподілені за частотою по таких групах:

Дуже часті (≥1/10)

Часті (≥1/100- <1/10)

Нечасті (≥1/1 000-<1/100)

Рідкі (≥1/10 000-<1/1 000)

Інфекції та інвазії

Нечасті: інфекції верхніх дихальних шляхів

Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи

Нечасті: лімфаденопатія

Порушення нервової системи

Дуже часті: головний біль

Нечасті: запаморочення

Шлунково-кишкові порушення

Часті: шлунково-кишкові порушення, включаючи нудоту, блювання, діарею і біль у животі

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини

Часті: зуд/свербіж, висипання, кропив'янка

Порушення скелетно-м'язової системи і сполучної тканини

Дуже часті: міалгія

Часті: артралгія

Загальні порушення та реакції в місці введення

Дуже часті: реакції в місці введення, включаючи біль, почервоніння, набряк, втома

Часті: лихоманка (≥38°С)

Нечасті: інші реакції в місці введення, такі як ущільнення, місцева парестезія.

Дані пост-маркетингового застосування

Порушення з боку імунної системи

Рідкі: алергічні реакції (включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції), ангіоневротичний набряк (набряк Квіпке).

Порушення з боку нервової системи

Рідкі: непритомність або вазовагальна реакція на ін'єкційне введення, що інколи супроводжується тоніко-клонічними рухами.

Передозування

Немає достатніх даних.

Протипоказання .

ЦЕРВАРИКС™ не можна призначати пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до будь-якого компоненту вакцини (див. розділ «Якісний та кількісний склад»).

Щеплення на території України здійснюється згідно з вимогами діючих наказів МОЗ України у галузі вакцинопрофілактики.

Особливості застосування.

Відповідно до належної клінічної практики, рекомендовано перед щепленням збирати анамнез пацієнта (особливо щодо наявності наслідків попереднього щеплення і можливого виникнення небажаних подій) і проводити клінічне обстеження.

Як і при застосуванні інших ін'єкційних вакцин, місця проведення щеплень мають бути забезпечені наявністю медичних засобів та лікарських препаратів для надання медичної допомоги у разі виникнення рідкісних проявів анафілактичних реакцій.

Явища синкопе (непритомність) може виникати після або навіть до вакцинації як психогенна відповідь на ін'єкцію голкою. Тому важливо забезпечити умови для уникнення можливого травматизму пацієнта при втраті свідомості.

Як і при застосуванні інших вакцин, призначення вакцини ЦЕРВАРИКС™ повинно бути відкладене у осіб, що страждають від гострих захворювань, що супроводжуються підвищеною температурою (лихоманкою). Однак, наявність легких незначних проявів інфекційних захворювань, таких як застуда, не є підставою для відкладання вакцинації..

ЦЕРВАРИКС™ ні в якому разі не можна вводити внутрішньосудинно або внутрішньошкірно. Дані стосовно підшкірного введення вакцини ЦЕРВАРИКС™ відсутні.

Як і для інших вакцин, що застосовуються внутрішньом'язово, ЦЕРВАРИКС™ потрібно призначати з обережністю пацієнтам із тромбоцитопенією або будь-яким порушенням згортання крові, оскільки у цих осіб може виникнути кровотеча після внутрішньом'язового введення. Як і для інших вакцин, захисна імунна відповідь може бути отримана не у всіх вакцинованих.

ЦЕРВАРИКС™ є профілактичною вакциною. Вона не призначена для запобігання прогресуванню наявних на момент вакцинації захворювань, викликаних ВПЛ. ЦЕРВАРИКС™ не забезпечує захист проти всіх онкогенних типів ВПЛ (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

Вакцинація є первинною профілактикою і не скасовує регулярних профілактичних оглядів (вторинної профілактики) або застережень щодо впливу ВПЛ та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Окрім ВІЛ-інфікованих осіб без проявів симптомів та для яких доступні обмежені дані (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»), для осіб із порушеною імунною відповіддю, наприклад, пацієнтів, що отримують імуносупресивне лікування, дані з використання вакцини ЦЕРВАРИКС™ відсутні. Для цієї групи хворих адекватна імунологічна відповідь після вакцинації може бути не отримана.

Тривалість захисної реакції повністю не встановлена. Подовжена захисна ефективність спостерігалась протягом 9,4 років після першої дози. Довготривалі дослідження з вивчення тривалості захисної ефективності вакцини продовжуються (див. розділ «Імунологічні і біологічні властивості»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами й інші форми взаємодії

Застосування з іншими вакцинами

ЦЕРВАРИКС™ може одночасно застосовуватись з будь-якою з нижченаведених вакцин: для профілактики дифтерії, правцю та кашлюку (ацелюлярний компонент) зі зменшеним вмістом антигенів (dTpa), інактивованою поліовірусною вакциною (IPV) та комбінованою вакциною dTpa-IPV, вакциною (інактивованою) для профілактики гепатиту А (НерА), вакциною (рекомбінантною) для профілактики гепатиту В (НерВ) та комбінованою вакциною для профілактики гепатитів А та В (НерА-НерВ).

Застосування вакцини ЦЕРВАРИКС™ одночасно із вакциною ТВІНРИКС™ (комбінованою вакциною для профілактики гепатитів А та В) не виявило клінічно значущого взаємовпливу на вироблення антитіл до антигенів папіломавірусу людини та гепатиту А. Середній геометричний титр антитіл до гепатиту В був нижчим при одночасному застосуванні, але клінічна значимість цього спостереження невідома, так як показники серопротекції залишились незмінними. Кількісне відношення вакцинованих, у яких рівень антитіл до гепатиту В ≥ 10мМО/мл, становило 98,3 % при одночасній вакцинації, та 100 % при вакцинації виключно вакциною ТВІНРИКС™.

Якщо ЦЕРВАРИКС™ вводиться одночасно з іншими вакцинами для ін'єкцій, препарати обов'язково потрібно вводити в різні ін'єкційні ділянки.

З гормональними контрацептивами

Приблизно 60% жінок, які отримували ЦЕРВАРИКС™ у клінічних дослідженнях, застосовували гормональні контрацептиви. Свідчень того, що гормональні контрацептиви можуть впливати на ефективність вакцини ЦЕРВАРИКС™, немає.

З системними імуносупресивними препаратами

Як і при застосуванні інших вакцин, може очікуватися, що у хворих, які лікуються імуносупресивними препаратами, адекватна реакція на вакцину може бути не отримана.

Вагітність та лактація.

Вагітність

Спеціальних досліджень з вивчення застосування вакцини у вагітних не проводилось. У клінічній програмі досліджень повідомлялось про випадки вагітності. Ці дані є недостатніми для того, щоб рекомендувати ЦЕРВАРИКС™ у період вагітності. Тому вакцинацію слід відкласти до завершення вагітності.

Вплив вакцини ЦЕРВАРИКС™ на ембріон і ембріональне, пеританальне і постнатальне виживання і розвиток був оцінений у щурів. Ці експериментальні дослідження не виявили прямих або непрямих несприятливих ефектів щодо запліднення, вагітності, ембріонального розвитку, пологів або післяпологового розвитку.

Лактація

У клінічних дослідженнях вплив вакцини ЦЕРВАРИКС™ на дітей при його призначенні матерям, які годували дітей грудним молоком, не вивчався.

ЦЕРВАРИКС™ слід призначати під час годування дітей грудним молоком лише тоді, коли можлива користь від вакцинації буде перевищувати можливий ризик.

За даними серологічних досліджень на щурах можна припустити перенесення антитіл до ВПЛ 16 та ВПЛ 18 через грудне молоко під час лактації. Однак невідомо, чи екскретуються індуковані вакциною антитіла в грудне молоко людини.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою

Дослідження щодо впливу вакцини ЦЕРВАРИКС™ на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не проводились.

Несумісність

За відсутності порівняльних досліджень, цей лікарський препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Умови зберігання. Зберігати при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці, в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Не використовувати, якщо вакцина була заморожена.

ЦЕРВАРИКС™ слід застосувати одразу після виймання з холодильника.

Однак, у випадку тимчасового зберігання вакцини поза холодильником, експериментальні дані показали, що монодоза вакцини залишається стабільною, коли зберігається при температурі від 8 до 25 °С до 3 діб, при температурі від 25 до 37 °С - до 1 доби.

Вакцину ЦЕРВАРИКС™ необхідно транспортувати згідно з правилами холодового ланцюга.

Термін придатності. 4 роки.

Дата закінчення терміну зберігання вакцини зазначена на етикетці та упаковці.

Рекомендації по застосуванню/використанню. При зберіганні у шприці/флаконі може утворитися білий осад з прозорим безбарвним супернатантом. Це не є ознакою псування.

Перед застосуванням вакцини вміст шприца/флакона необхідно, як перед струшуванням, так і після нього, оглянути візуально, перевірити на наявність будь-яких сторонніх часток і/або ознак порушення фізичних властивостей.

У випадку виявлення будь-яких дефектів, необхідно знищити дану упаковку вакцини. Перед використанням вакцину необхідно добре струсити.

Техніка з використання вакцини у попередньо наповненому шприці

1. Тримаючи циліндр шприца в одній руці (уникати тримання за поршень) відкрутити кришечку шприца, повертаючи її проти годинникової стрілки.

2. Приєднати голку до шприца, повертаючи її за годинниковою стрілкою, доки голка не буде повністю зафіксована (див. малюнок).

3. Зняти захисний ковпачок з голки, який інколи можу зніматись із зусиллям.

4. Ввести вакцину шляхом внутрішньом'язової ін'єкції.

Невикористаний препарат і матеріали відходу необхідно утилізувати відповідно до вимог чинного законодавства.

Пакування.

По 0,5 мл (1 доза) суспензії для ін'єкцій у попередньо наповненому шприці (скло типу 1) з поршнем і ковпачком (бутилова гума) у комплекті з голкою або у флаконі (скло тину 1) із пробкою (бутилова гума).

По 1 попередньо наповненому шприцу з голкою (в блістері) або по 1 флакону разом з інструкцією про застосування вкладають в картонну коробку.

Вакцина ЦЕРВАРИКС™ представлена у вигляді мутної білої суспензії. При зберіганні може утворитися білий осад з прозорим безбарвним супернатантом.

ВИРОБНИК

«GlaxoSmithKline Biologicals s.a.», Rue de l'Institut 89, B-1330 Rixensalt, Бельгія.

Представництво в Україні:

TOB «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17; тел. 585-51- 85, факс 585-51-86.

У випадку підозри на побічну дію (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України (01021, м. Київ, вул. Гру шевського, 7, тел. (044)253-61-94); Державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044)393-75-86) та до представництва компанії в Україні.