Рівненський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом

Про установу

Першого ВІЛ-інфікованого у Рівненський області було зареєстровано на початку 1996 року. Протягом 1996-1998 років епідемічна ситуація щодо ВІЛ-інфекції лишалася в регіоні відносно стабільною – близько 20 нових пацієнтів щорічно. Якщо до 1999 року переважну більшість інфікованих становили жителі південних областей України, то у 1999-му були виявлені перші ВІЛ-інфіковані жителі Рівненської області. Із року в рік інфекція набирала все більшого розповсюдження, і вже на початку 2002 року в Рівненській області нараховувалося 114 ВІЛ-інфікованих.

Тож нагальна потреба у створенні спеціального медичного закладу для допомога ВІЛ-інфікованим визріла давно. Тим паче, що це питання почало розглядатися не тільки на державному рівні, але й на міжнародному. 28 серпня 2001 року був прийнятий Указ Президента України №741/2001 "Про додаткові заходи із посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом". І вже на початку 2002 року в усіх областях України були організовані центри профілактики та боротьби зі СНІДом.

Згідно з розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації Миколи Петровича Сороки від 8 жовтня 2002 року №589, у Рівному також була створена самостійна юридична структура – Рівненський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Головним лікарем було призначено лікаря-дерматовенеролога Олену Василівну Гандзюк.

Керуючись гуманістичними ідеалами, усі працівники центру мають на меті поліпшувати якість життя ВІЛ-інфікованих людей. Об`єднуючи свої зусилля заради цієї мети, 20 працівників центру надають їм висококваліфіковану допомогу – медичну, психо-соціальну, консультативну, діагностичну та лікувальну, лобіюють інтереси людей, що живуть з цією страшною хворобою.

Основні напрямки роботи центру:

- Представлення інтересів ВІЛ-інфікованих на усіх рівнях державного і суспільного життя.

- Надання медико-консультативної, медичної та психосоціальної допомоги.

- Проведення досліджень медичних, психологічних, соціальних та інших аспектів життя ВІЛ-інфікованих.

- Організація та проведення акцій, спрямованих на профілактику інфікування ВІЛ, пропаганду здорового способу життя.

- Проведення в засобах масової інформації політики, спрямованої на позитивне ставлення і подолання відчуження до людей, що живуть із цією хворобою.