Медичний порталПрепаратиППрогінова

Прогінова - инструкция, аналоги

Прогінова Дельфарм Лілль С.А.С. для

Прогінова Дельфарм Лілль С.А.С. для "Байєр Фарма АГ", Франція / Німеччина Франция

Международное название:

Estradiol

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

Дельфарм Лілль С.А.С. для "Байєр Фарма АГ", Франція / Німеччина

Страна производства:

Франция

Форма выпуска:

таблетки, в/о, по 2 мг №21

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Дівігель

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Нет данных

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Противопоказаний нет

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діюча речовина: естрадіолу валерат; 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 2 мг естрадіолу валерату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25000, тальк, магнію стеарат, сахароза кристалічна, полівідон 700000, макрогол 6000, кальцію карбонат, титану діоксид (Е 171), гліцерин 85 %, індигокармін (Е 132), віск монтангліколевий.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери Естрогени. Код АТС G03C A03.

Клінічні характеристики

Показання. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) для лікування ознак та симптомів дефіциту естрогенів у жінок після настання природної менопаузи або після видалення яєчників (оваріектомії). Профілактика постменопаузального остеопорозу. Протипоказання.

Препарат не слід застосовувати за наявності у Вас будь-якого із нижчезазначених станів або захворювань. Якщо будь-який із цих станів або захворювань виникає під час застосування препарату, його прийом слід негайно припинити.

  • Вагітність або період годування груддю;
  • вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології;
  • рак молочної залози або підозра на нього;
  • злоякісні пухлини чи передзлоякісні стани, що є гормонозалежними, або підозра на них;
  • пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) нині або в минулому;
  • тяжкі захворювання печінки;
  • артеріальна тромбоемболія в гострій стадії (наприклад інфаркт міокарда, інсульт);
  • тромбоз глибоких вен, тромбоемболічні порушення в активній стадії або ці стани в анамнезі;
  • високий ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу;
  • тяжка гіпертригліцеридемія;
  • підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

 Спосіб застосування та дози.

Початок застосування препарату Прогінова

Пацієнтки з видаленою маткою можуть розпочинати застосування препарату в будь-який час.

Якщо у пацієнтки не видалена матка і все ще спостерігаються менструації, у межах перших 5 днів менструального циклу слід розпочати режим комбінованої терапії із застосуванням препарату Прогінова та прогестогену.

У разі, якщо менструація настає дуже рідко, або пацієнткам з аменореєю чи у постменопаузі, комбіновану терапію можна розпочинати у будь-який час, за умови виключення вагітності.

Перехід з іншого препарату для ЗГТ (циклічної, безперервної секвенціальної або безперервної комбінованої)

Пацієнтки, які переходять на Прогінова з іншого препарату для ЗГТ, повинні завершити поточний цикл терапії перед тим, як почати застосовувати препарат Прогінова.

Дози

Щодня приймають по 1 таблетці Прогінова.

Застосування

Кожна блістерна упаковка розрахована на 21-денний курс лікувания. Після застосування протягом 21 дня можна зробити перерву у лікуванні, зазвичай 7 або менше днів (циклічна ЗГТ), або продовжувати приймати таблетки кожного дня (безперервна ЗГТ). При виборі останнього режиму терапії таблетки з нової упаковки приймають одразу після закінчення попередньої упаковки.

Комбінована терапія

Для жінок з невидаленою маткою рекомендується застосування відповідного прогестогену протягом 10-14 днів кожних 4 тижні (безперервна секвенціальна або циклічна ЗГТ) або одночасний прийом прогестагену з кожною таблеткою естрогену (безперервна комбінована ЗГТ).

Необхідно передбачити та забезпечити дотримання рекомендованого режиму комбінованої терапії.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю води.

Бажано приймати препарат у той самий час кожного дня.

Пропущені таблетки

Пропущену таблетку слід прийняти якомога швидше. Якщо запізнення у прийомі таблетки перевищує 24 години, додаткову таблетку приймати не потрібно. При пропуску прийому декількох таблеток може розпочатися раптова кровотеча.

Пацієнти літнього віку

Немає даних, що свідчать про потребу в корекції дози для пацієнтів літнього віку. При застосуванні жінкам віком від 65 років див. розділ «Особливості застосування».

Пацієнти з печінковою недостатністю

Застосування Прогінови спеціально не вивчалося у пацієнток з порушеннями функції печінки. Застосування препарату Прогінова протипоказане жінкам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Застосування Прогінови спеціально не вивчалося у пацієнток з порушеннями функції нирок. Наявні дані не свідчать про потребу у корекції дози.

Побічні реакції

У таблиці зазначені побічні реакції (ПР) за класами систем органів MedDRA (MedDRA СОК), про які повідомлялося під час застосування замісної гормональної терапії.

Додаткову інформацію див. також у розділі «Особливості застосування».

Органи та системи
Часті
(³1/100, <1/10)
Нечасті
(³1/1000, <1/100)
Поодинокі
<1/1000)
Імунні розлади
 
Реакції гіперчутливості
 
Розлади харчування та метаболічні розлади
Збільшення або зменшення маси тіла
 
 
Психічні розлади
 
Пригнічений настрій
Тривожність, зниження або підвищення лібідо
Неврологічні розлади
Головний біль
Запаморочення
Мігрень
Порушення з боку органів зору
 
Порушення зору
Непереносимість контактних лінз
Кардіальні порушення
 
Посилене серцебиття
 
Шлунково-кишкові розлади
Біль у животі,
Нудота
Диспептичні явища
Здуття,
блювання
Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини
Висипання,
свербіж
Вузлувата еритема,
копив’янка
Гірсутизм,
акне
Розлади з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
 
 
М’язові судоми
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз
Маткові/піхвові кров’янисті виділення, в тому числі кровомазання
Біль у молочних залозах, відчуття їх напруженості
Дисменорея,
вагінальні виділення,
передменструальний синдром
збільшення молочних залоз
Загальні розлади та рекції в місці введення
 
Набряки
Втома

У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Передозування

Дослідження гострої токсичності, проведені з препаратом Прогінова, не вказували на ризик розвитку гострих побічних реакцій у випадку ненавмисного прийому кількох добових терапевтичних доз.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат не призначається під час вагітності або годування груддю. Якщо пацієнтка завагітніла під час застосування препарату Прогінова, слід негайно припинити лікування.

Результати епідеміологічних досліджень зі стероїдами, що застосовуються для контрацепції та замісної гормональної терапії, не вказують на існування підвищеного ризику появи вроджених вад у новонароджених, матері яких приймали гормони такого типу до вагітності. і не виявили жодної тератогенної дії при їхньому випадковому вживанні під час раннього терміну вагітності.

Невелика кількість статевих гормонів може виділятися з материнським молоком.

Діти

Препарат не показаний для застосування дітям та підліткам.

Особливості застосування.

Перед початком терапії при оцінці ризику/користі від лікування з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки слід брати до уваги зазначені нижче стани/фактори ризику.

Застосування ЗГТ слід негайно припинити у разі виявлення будь-якого із протипоказань, а також за наявності зазначених нижче станів та захворювань:

  • мігренеподібні або часті і незвично сильні головні болі, що з’являються вперше, чи інші симптоми, що, можливо, є продромальними ознаками оклюзії судин головного мозку;
  • рецидив холестатичної жовтяниці або холестатичного свербежу, що вперше спостерігалися під час вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів;
  • симптоми тромботичних порушень або при підозрі на їх виникнення.

У разі виникнення рецидиву або загострення будь-якого із зазначених нижче захворювань або факторів ризику рекомендується повторно провести індивідуальний аналіз співвідношення користі і ризику терапії, беручи до уваги можливу необхідність припинення лікування.

Можливе синергетичне збільшення ризику тромбозу слід розглядати для жінок, у яких мають місце декілька факторів ризику одночасно або один із факторів ризику більш виражений. У такому випадку цей підвищений ризик може бути більшим ніж, при наявності декількох факторів ризику одночасно. ЗГТ не слід призначати у разі негативної оцінки співвідношення користь/ризик.

Венозна тромбоемболія

Результати епідеміологічних і рандомізовано-контрольованих досліджень дають підстави зробити припущення щодо зростання відносного ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або легеневої емболії. Внаслідок цього, проводячи консультацію при призначенні ЗГТ жінкам з фактором ризику розвитку ВТЕ, варто ретельно зважити співвідношення ризику і користі лікування.

До загальновизнаних факторів ризику розвитку ВТЕ належать: особистий анамнез, сімейний анамнез (випадок ВТЕ у близького родича у відносно ранньому віці може свідчити про генетичну схильність) і ожиріння тяжкого ступеня. Ризик виникнення ВТЕ також зростає з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається суперечливим.

Ризик виникнення ВТЕ може тимчасово зростати при тривалій іммобілізації, після серйозної планової чи посттравматичної операції або тяжкої травми. Питання про тимчасове припинення ЗГТ варто вирішувати залежно від характеру обставин і тривалості іммобілізації.

Артеріальна тромбоемболія

Результати двох великих клінічних досліджень із застосуванням комбінації кон’югованих еквінних естрогенів та медроксипрогестерону ацетату (МПА) в безперервному режимі вказують на можливе зростання ризику розвитку коронарної хвороби серця протягом першого року їх застосування, а при продовженні лікування не відзначалося ніяких переваг відносно серцево-судинної системи. Результати одного клінічного дослідження показали потенційне зниження частоти коронарної хвороби серця у жінок віком 50-59 років, яким призначалася монотерапія естрогенами, за відсутності загальних переваг у популяції. Як другий негативний наслідок було виявлено зростання ризику інсульту на 30-40% при монотерапії естрогенами або застосуванні їх у комбінації з МПА. Невідомо, чи ці наслідки також стосуються застосування інших препаратів для ЗГТ або інших способів застосування, відмінних від перорального.

Жовчокамяна хвороба

Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до захворювань жовчного міхура під час лікування естрогенами.

Деменція

На підставі клінічних досліджень із застосуванням препаратів, що містять кон’юговані еквінні естрогени, не можна довести, що прийом гормонів може збільшувати ризик розвитку деменції, якщо лікування розпочато у жінок віком від 65 років. Ризик може бути зменшений, якщо розпочати лікування у ранньому менопаузальному періоді, як спостерігалося в інших дослідженнях. Невідомо, чи ці факти також стосуються інших препаратів для ЗГТ. 

Пухлини Рак молочної залози

На підставі клінічних досліджень та спостережень було показано зростання ризику розвитку раку молочної залози в жінок, які застосовували ЗГТ протягом кількох років. Ці факти можуть бути пов'язані з більш ранньою діагностикою, ріст-промотуючою дією ЗГТ на попередньо існуючі пухлини або поєднанням обох факторів.

Загальний відносний ризик діагностики раку молочної залози у понад 50 епідеміологічних дослідженнях у більшості випадків становив від 1 до 2.

Відносний ризик збільшується із тривалістю лікування та може бути нижчим або, можливо, незмінним про монотерапії естрогенами.

На підставі двох великих рандомізованих досліджень із застосуванням монотерапії естрогенами або безперервної комбінованої терапії з МПА було показано, що рівень ризику становить 0,77 (95 % CІ: 0,59-1,01) або 1,24 (95 % CІ: 1,01-1,54) після приблизно 6 років застосування ЗГТ. Невідомо, чи стосується таке зростання ризику інших препаратів для ЗГТ.

Подібне підвищення частоти діагностики раку молочної залози спостерігається, наприклад, у зв’язку із затримкою початку природної менопаузи, вживанням алкогольних напоїв або ожирінням.

Через декілька років після ЗГТ підвищення ризику нівелюється.

Відзначається, що пухлини, виявлені у жінок, які застосовують або недавно застосовували ЗГТ, характеризуються вищим ступенем диференціації, ніж пухлини, виявлені у жінок, які не застосовували ЗГТ. Дані щодо поширення виявленої пухлини за межі молочної залози не є переконливими.

ЗГТ підвищує щільність знімків при мамографічних дослідженнях, що може у деяких випадках негативно впливати на діагностику раку молочної залози. 

 

Рак ендометрія

Тривала монотерапія естрогенами збільшує ризик розвитку гіперплазії або карциноми ендометрія. На підставі результатів досліджень припускається, що належне включення прогестагенів у схему лікування виключає цей підвищений ризик.

 Рак яєчників

На підставі результатів епідеміологічного дослідження виявлено дещо підвищений ризик розвитку раку яєчників у жінок, які отримували замісну терапію естрогенами протягом тривалого часу (більше 10 років), тоді як мета-аналіз 15 досліджень не виявив жодного підвищеного ризику для жінок, які отримують замісну терапію естрогенами. Зважаючи на це, вплив замісної терапії на розвиток раку яєчників остаточно не з’ясований.

Пухлини печінки

Після застосування гормональних препаратів, таких як ЗГТ, у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках ці пухлини спричиняли внутрішньочеревні кровотечі, що загрожували життю. При болях у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці необхідно виключити наявність пухлин печінки.

 Інші стани

Загального зв'язку між застосуванням ЗГТ і розвитком клінічної гіпертензії не було встановлено. Повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску в жінок, які отримують ЗГТ, клінічно значущі випадки підвищення артеріального тиску спостерігалися рідко. Проте, якщо в окремих випадках під час ЗГТ розвивається стійка клінічно значуща гіпертензія, слід розглянути питання про доцільність відмови від ЗГТ.

При нетяжких порушеннях функції печінки, в тому числі при різних формах гіпербілірубінемії, таких як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора, пацієнткам потрібне ретельне спостереження, а також періодичні перевірки функції печінки. При погіршенні показників функції печінки застосування ЗГТ слід припинити.

Жінки з помірно підвищеним рівнем тригліцеридів потребують особливого спостереження. У подібних випадках застосування ЗГТ може стати причиною подальшого зростання рівня тригліцеридів, що загрожує ризиком розвитку гострого панкреатиту.

Хоча ЗГТ може впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, зазвичай немає потреби змінювати терапевтичний режим для діабетиків, які застосовують ЗГТ. Проте жінки, які хворіють на діабет, під час ЗГТ повинні перебувати під пильним наглядом лікаря.

У деяких пацієнток під час ЗГТ можуть розвинутися небажані прояви естрогенної стимуляції, такі як патологічна маткова кровотеча. Часті або персистувальні патологічні маткові кровотечі протягом лікування є показанням для обстеження стану ендометрія.

Під впливом естрогенів можуть збільшуватися за розмірами фіброїдні вузли (міоми) матки. За таких обставин лікування слід припинити.

Рекомендується припинити лікування, якщо під час терапії спостерігався рецидив ендометріозу.

За наявності у пацієнтки пролактиноми необхідний ретельний медичний контроль (включаючи періодичне визначення рівня пролактину).

У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. При проходженні курсу ЗГТ жінкам, схильним до виникнення хлоазми, варто уникати перебування на сонці чи ультрафіолетового опромінювання.

Було встановлено, що при застосуванні ЗГТ можуть виникати або загострюватись зазначені нижче стани і захворювання. Хоча не можна впевнено стверджувати, що ці зміни пов'язані із ЗГТ, слід уважно стежити за пацієнтками, які приймають ЗГТ і у яких виявлені:

епілепсія;

доброякісні захворювання молочних залоз;

астма;

мігрень;

порфірія;

отосклероз;

системний червоний вовчак;

мала хорея.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або поновленням ЗГТ слід докладно вивчити анамнез пацієнтки і провести фізикальне обстеження, беручи до уваги протипоказання (розділ «Протипоказання») і застереження (розділ «Побічні реакції»), і періодично повторювати подібні обстеження. Частота і характер цих обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки, проте загалом включають обстеження органів черевної порожнини та таза, молочних залоз, у т. ч. цитологічне дослідження шийки матки та вимірювання артеріального тиску.

 Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не спостерігався.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При початку ЗГТ необхідно припинити прийом пероральних гормональних контрацептивів та рекомендувати пацієнтці, у разі потреби, негормональні контрацептивні засоби.

  • Взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами

Лікування препаратами, що спричинюють індукцію ферментів печінки (наприклад деякі протисудомні та протимікробні засоби), протягом тривалого періоду може підвищити кліренс статевих гормонів та знизити клінічну ефективність. Такі властивості індукувати ферменти печінки були виявлені у гідантоїнів, барбітуратів, примідону, карбамазепіну і рифампіцину. Наявність цих особливостей також передбачається для окскарбазепіну, топірамату, фелбамату та гризеофульвіну. Максимальна індукція ферментів звичайно спостерігається не раніше ніж через 2-3 тижні, але потім вона може підтримуватися ще принаймні протягом 4 тижнів після припинення прийому препарату.

В окремих випадках під час супутнього прийому деяких видів антибіотиків (наприклад, пеніцилінової і тетрациклінової груп) спостерігалося зниження рівня естрадіолу.

Речовини, які значною мірою утворюють кон’югати (наприклад парацетамол), можуть підвищувати біодоступність естрадіолу шляхом конкурентного інгібування систем кон’югації під час адсорбції.

В окремих випадках може змінитися потреба у пероральних протидіабетичних засобах або інсуліні внаслідок дії на толерантність до глюкози.

  • Взаємодія з алкоголем

Надмірне вживання алкоголю під час ЗГТ може призвести до підвищення рівня циркулюючого естрадіолу.

  • Вплив на результати лабораторних досліджень

Прийом статевих стероїдних гормонів може вплинути на результати певних лабораторних аналізів, у тому числі на біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, наднирників та нирок, показники вмісту в плазмі транспортних білків, таких як глобулін, що зв'язує статеві гормони і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також параметри коагуляції і фібринолізу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Прогінова містить естрадіолу валерат, проліки природного 17b-естрадіолу.

Під час застосування препарату Прогінова не пригнічується овуляція, прийом препарату майже не впливає на ендогенне вироблення гормонів.

З початком клімактеричного періоду знижується і врешті решт припиняється синтез естрадіолу у яєчниках, що може призвести до порушення терморегуляції, яке спричинює появу припливів, пов’язаних із порушеннями сну та надмірним потовиділенням, і атрофічних змін урогенітального тракту із такими симптомами, як сухість слизової оболонки піхви, диспареунія та нетримання сечі. Менш специфічними є такі симптоми, як стенокардія, прискорене серцебиття, дратівливість, знервованість, зниження енергійності та здатності до зосередження, ослаблення пам’яті, зниження лібідо та біль у м’язах і суглобах, що також часто згадуються як складова клімактеричного синдрому. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) мінімізує багато із цих симптомів недостатності естрадіолу у жінок після настання менопаузи.

ЗГТ із відповідною дозою естрогену, як у Прогінова, знижує резорбцію кісток та затримує або зупиняє втрату кісткової маси у постменопаузі. При припиненні ЗГТ маса кісткової тканини знижується зі швидкістю, що порівняна із тою, що має місце у найближчий постменопаузальний період. Немає доказів того, що при ЗГТ маса кісткової тканини повертається до рівня, який відмічався до настання менопаузи. ЗГТ також виявляє позитивний вплив на вміст колагену у шкірі та щільність шкіри і затримує процес утворення зморшок. 

ЗГТ змінює ліпідний профіль. Вона знижує рівень загального холестерину та холестерину ЛПНЩ і може підвищувати рівні холестерину ЛПВЩ та тригліцеридів. Включення прогестогену у схему терапії може певною мірою впливати на процеси метаболізму. Для жінок з невидаленою маткою рекомендується включення прогестогену у режим замісної терапії естрогеном, який міститься у Прогінові, на принаймні 10 днів у кожному циклі. Це знижує ризик гіперплазії ендометрія та наявний ризик розвитку аденокарциноми у цих жінок. Включення прогестогену у режим замісної терапії естрогеном не знижує ефективність естрогену для затверджених показань.

Базуючись на даних обстеження та дослідження «Ініціативи здоров’я жінок» (ІЗЖ) із застосуванням комбінації кон’югованих еквінних естрогенів із медроксипрогестерону ацетатом припускається, що рівень захворюваності на рак товстого кишечнику у жінок у постменопаузі, які отримують ЗГТ, знижується. У дослідженні ІЗЖ при монотерапії кон’югованими еквінними естрогенами зниження ризику не спостерігалося. На даний момент невідомо, чи стосуються ці висновки інших препаратів для ЗГТ.

Фармакокінетика.

  • Адсорбція

Після перорального прийому естрадіолу валерат швидко і повністю абсорбується. Під час адсорбції і першого проходження через печінку естер стероїду розщеплюється на естрадіол та валеріанову кислоту. Одночасно естрадіол значно метаболізується, наприклад, до естрону, естріолу та естрону сульфату. Тільки близько 3 % естрадіолу стає біодоступним після перорального прийому естрадіолу валерату. Вживання їжі не впливає на біодоступність естрадіолу.

  • Розподіл

Максимальна концентрація естрадіолу у сироватці, рівна приблизно 15 пг/мл (або 30 пг/мл) зазвичай досягається через 4-9 годин після прийому таблетки. Протягом доби після прийому таблетки рівень естрадіолу у сироватці знижується до концентрації, що становить приблизно 8 пг/мл (або 15 пг/мл). Естрадіол зв'язується із альбуміном сироватки і глобуліном, що зв'язує статеві стероїди (ГЗСС). У вигляді вільного стероїду циркулює лише 1-1,5% естрадіолу, 30-40% зв'язано з ГЗСС.

Уявний об’єм розподілу естрадіолу після одноразового внутрішньовенного введення становить приблизно 1 л/кг.

  • Метаболізм

Після відщеплення ефірної групи від екзогенно введеного естрадіолу валерату його подальший метаболізм відбувається за схемою біоперетворення ендогенного естрадіолу. Естрадіол головним чином метаболізується в печінці, але також має місце поза її межами, наприклад, у кишечнику, нирках, м’язах скелету та цільових органах. Процеси метаболізму включають утворення естрону, естріолу, катехолестрогенів та сульфатів і глюкуронових кон’югатів цих сполук, які значно менш активні або не мають естрогенної активності.

  • Виведення з організму

Після одноразового внутрішньовенного введення швидкість загального кліренсу естрадіолу з сироватки є дуже варіабельною і становить від 10 до 30 мл/хв/кг. Певна частина метаболітів естрадіолу виводиться з жовчю і проходить так звану ентеропечінкову циркуляцію. Врешті решт, метаболіти естрадіолу головним чином екскретуються з сечею у вигляді сульфатів та глюкуронідів.

  • Рівноважна концентрація

Після багаторазового прийому спостерігаються приблизно удвічі вищі рівні естрадіолу в сироватці порівняно з такими при вживанні одноразової дози. В середньому концентрація естрадіолу становить від 15 (або 30 пг/мл) (мінімальний рівень) до 30 (або 60 пг/мл) (максимальний рівень). Естрон як менш естрогенний метаболіт, досягає приблизно в 7 разів вищої концентрації у сироватці, естрону сульфат - у 150 разів. Після закінчення прийому рівні естрадіолу та естрону, що спостерігалися до початку лікування, відновлюються вже протягом наступних 2 - 3 днів.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетка, вкрита оболонкою блакитного кольору.

Термін придатності. 5 років. Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ºС.

Упаковка

По 21 таблетці, вкритій оболонкою, у блістері, по 1 блістеру у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Дельфарм Лілль С.А.С., Франція.

Delpharm Lille SAS, France.

Місцезнаходження

Руе де Тауффлерс, З.І. де Раубаікс-Ест, 59390, Франція

Rue de Toufflels, Z.I. de Roubaix – Est, 59390, France.

Аналоги препарата: Прогінова

Совпадает код АТС и состав:

- Дівігель