Медичний порталЛікаріКиївХірургКоротченко Геннадій Максимович
Коротченко Геннадій Максимович

Коротченко Геннадій Максимович

Хірург

Дитяча Клінічна Лікарня № 7 Печерського р-ну
Київська область, Київ
Дитяча Клінічна Лікарня № 7 Печерського р-ну, вул. Професора Підвисоцького, 4-б. Національний медичний університет ім. А.А. Богомольця, бульвар Тараса Шевченка, 13/7
+38 (044) 285-20-99
+38 (044) 234-40-62
+38 (044) 234-92-76
Сховати карту
Інші місця роботи:
Дитяча Клінічна Лікарня № 7 Печерського р-ну
вул. Професора Підвисоцького, 4-б

Про лікаря

Завідувач щелепно-лицьовим дитячим відділенням.

Асистент кафедри за сумісництвом. Випускник Кіївського медичного института имени О.О.Богомольця.
Завідувач відділенням щелепно-ліцевої хірургії Дитячої клінічної лікарні № 7 м. Києва. Лікар віщої кваліфікаційної категорії.
Виконує кандидатських дісертацію на тему "Вдосконалення хірургічніх методів Лікування анкілозів и вторинних деформівних артрозів скронево-нижньощелепного суглобу у дітей". Автор 22 наукових праць, співавтор 6 вінаходів.

Відгуки про лікаря Коротченко Геннадій Максимович

Юлия

30.09.2014 в 23:48

Врач от Бога! Я счастлива что нашла его!(спасибо интернету) ведь я помнила лишь имя и отчество. Попала я к нему в руки, когда мне было 13 лет, Г.М. уже вроде как смену заканчивал и должен был уходить, когда меня привезли в смотровую, полостью окрававленную. Собака фактически откусила мне часть лица(так казалось на первый взгляд) На самом деле сильно пострадали губы.. они висели \"на волоске\"... Какой то \"опытный доктор\" сказал : \"не, тут ничерта не приживется. Иссекаем и ушиваем.\" Но тогда еще молоденький доктор (еще на тот момент недавний студент) Генадий Максимович сказал \" Не надо, давайте попробуем.\" и остался меня шить! Он кропотливо штопал меня около 3 часов, малюпусенькими косметическими швами, подгоняя каждый кусовек разорваной кожи... Спасибо ему! По тому как сами понимаете, что означало обезображенное лицо для 13 летней девочки. Мне тогда хотелось умереть (так что этот доктор спас тогда не только мое лицо, но и мою жизнь). Когда швы часть поотпадали, часть сняли часть рассосалось (и все прижилось, кстати)) остались лишь тоненькие шрамики, еле заметные. сейчас мне 32 года. Когда я крашусь перед зеркалом, я каждый раз говорю ему мысленно СПАСИБО! Ведь ничего почти не видно)) Теперь я знаю его фамилию и что он по прежнему там, И есть огромное желание съездить к нему и показать его работу и в очередной раз сказать СПАСИБО!

Додати відгук