Медичний порталПрепаратиТТріампур-композитум

Тріампур-композитум - инструкция, аналоги

Тріампур-композитум ПЛІВА Хрватска д.о.о. Хорватия

Тріампур-композитум ПЛІВА Хрватска д.о.о. Хорватия

Международное название:

Comb drug

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

ПЛІВА Хрватска д.о.о.

Страна производства:

Хорватия

Форма выпуска:

Тріампур Композитум таблетки №50 у флак.

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Модуретік

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Не рекомендовано

Грудным детям:

Нет данных

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діючи речовини: триамтерен та гідрохлоротіазид;

1 таблетка містить: 25 мг триамтерену та 12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон (К-25), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Діуретики з помірно вираженою активністю в комбінації із калійзберігаючими засобами.

Код АТС С0ЗЕ А01

Протипоказання

Триампур композитум протипоказано приймати при підвищеній чутливості до діючих речовин, які містяться у препараті, або до сульфаніламідів; в період вагітності та годуванні груддю, при нирковій недостатності (кліренс креатиніну менш ніж 30 мл/хв., креатинін у сироватці понад 1,8 мг/дл), значно обмеженому сечоутворенні (анурія), гострому запаленні нирок (гострий гломерулонефрит), тяжких порушеннях функції печінки (прекома та печінкова кома), порушеннях електролітного балансу (підвищений вміст калію або кальцію у плазмі крові, дуже низький вміст калію або натрію у плазмі крові) або зменшеному об'ємі циркулюючої крові.

З обережністю слід призначати при наявності ниркових каменів, подагрі, цукровому діабеті та при підозрі на дефіцит фолієвої кислоти в організмі (наприклад, при цирозі печінки, зумовленому хронічним зловживанням алкоголю).

Спосіб застосування та дози

Дози препарату добирає лікар індивідуально для кожного хворого. Таблетки приймають не розжовуючи після їжі вранці (при одноразовому прийомі) та- вранці і в обідній час при дворазовому.

Для дорослих та підлітків з масою тіла більше 50 кг зазвичай діють такі схеми дозування препарату:

Артеріальна гіпертензія.

Початкова доза препарату – по 2 таблетки 2 рази на добу (вранці та опівдні). Потім дозу знижують до 2 таблеток на добу (2 таблетки вранці чи по 1 таблетці вранці та опівдні). При додатковому прийомі інших гіпотензивних медикаментів добова доза також складає 2 таблетки.

Набряковий синдром.

На початку лікування вранці та опівдні приймають по 2-4 таблетки препарату. Підтримуюча доза складає 1 таблетку на день, яку приймають кожного дня вранці, або 2 таблетки через день (по 1 таблетці вранці та опівдні). При необхідності цю підтримуючу дозу можна підвищити до 4 таблеток на день.

Супровідна терапія при лікуванні серцевої недостатності глікозидами.

Дози препарату добираються залежно від даних обстеження хворого. Зазвичай хворим призначають по 2 таблетки на день, при необхідності – максимально 4 таблетки на день.

У разі зниженої функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці 1,5-1,8 мг/100 мл або кліренс креатиніну 50-30 мл/хв) добова доза не має бути більше 1 таблетки.

Побічні реакції

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти реакцій: дуже часто > 10%; часто - > 1% - < 10%; не часто - > 0,1% - < 1%; рідко - > 0,01% - < 0,1%; дуже рідко - < 0,01%, враховуючи поодинокі випадки.

З боку обміну речовин: дуже часто – гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперглікемія, гіперкальціємія та метаболічний ацидоз (у разі довготривалого безперервного застосування). У схильних до цього пацієнтів може залежно від прийнятої загальної дози траплятися підвищення рівня ліпідів у крові. На початку лікування в крові час від часу може виникати тимчасове збільшення креатиніну та збільшення сечової кислоти у крові, що може спровокувати напади подагри у деяких хворих, які схильні до цього.

З боку травного тракту: часто – нудота, блювання або діарея, спастичні болі в черевній порожнині. Цих побічних дій, як правило, можна уникнути, якщо ліки приймаються після їди. Можлива адинамія гладкої мускулатури травного тракту з запором та частковою кишковою непрохідністю аж до паралітичної кишкової непрохідності.

З боку центральної нервової системи: часто – атаксія, сонливість, сухість у роті, відчуття спраги, втома, головний боль, нервозність.

З боку дихальної системи: рідко – інтерстиціальний пневмоніт. 

З боку серцево-судинної системи: часто – зміни в ЕКГ, відчуття ерцебиття, зниження кров’яного тиску. Можливе порушення ортостатичної регуляції з запамороченням, порушення свідомості або схильність до втрати свідомості.

З боку органу зору: нечасто – незначні порушення зору та кольоросприйняття (бачення в жовтому світлі, погіршення існуючої короткозорості або зменшення сльозовиділення.

З боку сечо-статевової системи: нечасто – порушення статевої функції; рідко – посилення гострої ниркової недостатності та абактеріальні інтерстиціальні нефрити з наступною гострою нирковою недостатністю, утворення сечових каменів.

З боку печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози: нечасто – жовтяниця, геморагічний панкреатит та при існуючому холелітіазі – гострий холецистит, абактеріальні інтерстиціальні нефрити з наступною гострою нирковою недостатністю.

З боку шкіри: нечасто – алергічні порушення з боку шкіри, такі як крововилив у шкіру, кропивниця, шкірний еритематоз, фотоалергічний висип на шкірі, гарячка, некротизуючий васкуліт.

З боку системи кровотворення: рідко – апластична анемія, лейкопенія, тромбопенія, агранулоцитоз, мегалобластична анемія в разі, якщо перед цим існувала недостатність фолієвої кислоти, гемоліз. В разі високого дозування і / або надмірного діурезу внаслідок дегідратації і гіповолемії можуть виникати гемоконцентрація, а інколи судоми, стани сплутаності свідомості, судинний колапс, як наслідок гемоконцентрації – тромбози та емболії.

З боку опорно-рухової системи та м`язів: зниження тонусу скелетної мускулатури, деформація м’язів або судоми литкових м’язів.

Інші: анафілактоїдні реакції.

Є повідомлення, що прийом триамтерену є причиною виникнення таких реакцій, як підвищена фоточутливість, підвищення рівню концентрації сечової кислоти та патологічні зміни формули крові. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до препарату можуть спостерігатись камені в нирках та мегалобластна анемія.

Повідомлялось, що гідрохлоротиазід може знижувати переносимість глюкози, спричинити глюкозурію, прояви латентного діабету, сіаладеніту, розвиток синдрому Стівенса-Джонсона, шоку, гіперхлоремічного алкалозу, який в свою чергу може спричинити гепатоенцефалопатію та печінкову кому.

Передозування

Симптоми інтоксикації

При гострому передозуванні може виникати зниження кров’яного тиску.

При хронічному передозуванні можуть мати місце загрозлива втрата рідини та порушення електролітного балансу (зокрема гіпо- або гіперкаліємія, гіпернатріємія).

Препарат слід негайно відміняти при перших ознаках передозування (форсований діурез, слабкість, втома, стани порушення свідомості, парестезії, збільшення нервово-м’язової збудливості, порушення серцевого ритму зі змінами в ЕКГ.

В екстремальному випадку можуть з’являтися адинамія, спастичні напади, стани збудження, алкалоз або ацидоз.

Загрозливою є інтоксикація сечогінним компонентом при цукровому діабеті, при передуючих пошкодженнях нирок або печінки (можлива кома), а також при одночасному насиченні серцевими глікозидами.

Лікування інтоксикацій

При ознаках передозування слід негайно відмінити препарат, викликати блювання або промити шлунок, прийняти активоване вугілля для зменшення всмоктування.

Слід повторно ретельно контролювати і в разі необхідності коригувати електролітний та рідинний баланс, кислотно-лужну рівновагу, цукор крові, речовини, які мають виводитися разом із сечею, та кровообіг.

Терапевтичні заходи. При гіповолемії слід забезпечити достатнє забезпечення рідиною з метою відвернення кристалізації триамтерену в нирці. При гіпокаліємії гострий ацидоз може бути швидко компенсованим за допомогою введення ізотонічного розчину гідрокарбонату натрію. При гіперкаліємії: введення глюкози та інсуліну (в разі необхідності – з додаванням гідрокарбонату натрію), препарати для іонного обміну перорально або ректально, гемо- або перитонеальний діаліз у пацієнтів із нирковою недостатністю. При брадикардії, що не піддається лікуванню, слід здійснювати тимчасову терапію з водієм ритму.

При судинному колапсі ( шоковий стан хворого): антишокова терапія.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Триампур композитум протипоказано застосовувати під час вагітності та годування груддю. Якщо необхідно проводити лікування за життєвими показаннями, годування груддю припиняють.

Особливості застосування

Гіперкаліємія

Під час проведення терапії з застосуванням усіх діуретиків, що містять будь-які комбінації речовин, що сприяють затримці калію в організмі, в тому числі лікарських засобів, що містять комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, можливе зростання рівню концентрації калію в сироватці крові, що перевищує нормальні показники. У випадках гіперкаліємії, слід припинити прийом лікарського засобу, що містить комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, та приймати діуретик, що містить тільки тіазид, доки рівень концентрації калію не повернеться до норми. Під час проведення терапії із застосуванням лікарського засобу, що містить комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, слід проводити перевірки показника рівня концентрації калію через короткі проміжки часу. Особливо у людей літнього віку або при одночасному проведенні лікування серцевими глікозидами, гормонами кори надниркових залоз (глюкокортикоїди, наприклад бетаметазон, преднізон, триамцинолон) або проносними засобами концентрацію калію, креатиніну та глюкози у крові визначають частіше. У разі підозри на обмеження ниркової функції слід було б визначати перед початком лікування калій у сироватці крові та креатинін у сироватці крові. При вмісті креатиніну в сироватці крові понад 1,5 мг/дл особливо слід звертати увагу на появу гіперкаліємії.

Порушення електролітного балансу

Порушення електролітного балансу, яке досить часто супроводжує такі захворювання, як серцева недостатність, хвороби нирок, або цироз печінки, можуть підсилюватись внаслідок прийому діуретиків, отже слід враховувати наявність таких захворювань, призначаючи терапію із застосуванням лікарського засобу, що містить комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, особливо у випадках прийому засобу великими дозами протягом довготривалого періоду, або пацієнтами, яким призначена безсольова дієта. Як і в усіх випадках проведення курсу терапії із застосуванням діуретиків, перевірка електролітного балансу сироватки крові повинна проводитись з належною періодичністю.

Гіпокаліємія

У випадках розвитку гіпокаліємії, слід застосовувати заходи для виправлення порушення, наприклад, застосування препаратів, що містять калій, або збільшити вжиток продуктів, багатих калієм. Але ці заходи слід проводити обережно, постійно перевіряючи рівень концентрації калію в сироватці крові, особливо пацієнтам, що приймають препарати дигіталісу, або в анамнезі яких значиться аритмія.

Цукровий діабет

Призначення лікарського засобу, що містить комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, пацієнтам, що страждають на цукровий діабет повинно здійснюватись з підвищеною обачністю, оскільки прийом тіазидів може стати причиною гіперглікемії та глюкозурії. Не менше ніж за три дні до проведення проби з цукровим навантаженням лікування Триампуром композитум переривають, інакше можна отримати хибні показники.

Конкременти в нирках 

Призначення лікарського засобу, що містить комбінацію речовин триамтерен та гідрохлоротіазид, пацієнтам, в анамнезі яких значаться камені в нирках, повинно здійснюватись з підвищеною обачністю.

Лабораторні визначення

Виражена гіперкаліємія може бути свідченням прихованого гіперпаратіреозу. Перед дослідженнями функції паращитовидної залози лікування Триампуром композитум переривають, інакше можна отримати хибні показники. При проведенні тривалого лікування Триампуром композитум необхідно періодично контролювати окремі лабораторні показники (залишковий азот, концентрація електролітів у сироватці крові, особливо вміст калію, креатиніну у сироватці крові, показники ліпідів, цукру та сечової кислоти у крові).

При підозрі на дефіцит фолієвої кислоти в організмі (нестача вітаміну В, наприклад, при алкогольному цирозі печінки) необхідно проводити регулярні аналізи клітинного складу крові.

Пацієнти, які користуються контактними лінзами, мають враховувати те, що під час лікування Триампуром композитум може зменшуватися слізна секреція.

При хронічному зловживанні діуретиками як наслідок може з’являтися псевдосиндром Барттера з набряками. Набряки є вираженням збільшення реніну, внаслідок чого з’являється вторинний гіперальдостеронізм.

Якщо прийом разової дози препарату був пропущений, одразу треба прийняти цю дозу, але не надвечір, інакше вночі буде відчуватись позив до сечовипускання. Надалі слід продовжувати приймати препарат за призначеною схемою дозування. При лікуванні Триампуром композитум слід вживати достатню кількість рідини. Після проведення довготривалого лікування прийом Триампуру композитум не можна припиняти раптово. Заплановане завершення терапії здійснюють поступовим зниженням

дози препарату. 

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або порушенням всмоктування глюкози та галактози не слід приймати Триампур композитум. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Через різні індивідуальні реакції застосування препарату може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Це виявляється здебільшого на початку лікування, у разі підвищення дози та зміни препарату, а також у взаємодії зі спиртними напоями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

При одночасному застосуванні Триампуру композитум з іншими гіпотензивними, сечогінними, судинорозширювальними, заспокійливими (наприклад, з барбітуратами) засобами, a також засобами, що пригнічують функцію ЦНС (фенотіазини) або усувають депресію (трициклічні антидепресанти), посилюється гіпотензивна дія. При додатковому застосуванні інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту на початку лікування може відзначатися досить різке зниження кров'яного тиску.

Сечогінна та гіпотензивна дія гідрохлоротіазиду може послаблюватися під впливом знеболювальних засобів, нестероїдних протизапальних і протиревматичних препаратів (наприклад саліцилатів, індометацину). У разі одночасного застосування з Триампуром композитум індометацин може негативно впливати на функцію нирок (зниження клубочкової фільтрації). Холестирамін і холестирол зменшують всмоктування гідрохлоротіазиду у травному тракті, що призводить до послаблення дії та до підвищення концентрації калію у крові.

При одночасному застосуванні Триампуру композитум з метилдопою рідко спостерігалися ураження крові (гемоліз, що виникав унаслідок появи у крові автоантитіл гідрохлоротіазиду). Дуже високий вміст калію у крові може спостерігатися при прийомі солей калію, при лікуванні калійзберігаючими лікарськими засобами або певними гіпотензивними препаратами (інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту). Дуже низький вміст калію у крові може відзначатися при одночасному лікуванні гормонами кори надниркових залоз (глюкокортикоїдами) або проносними засобами (при зловживанні).

Антикоагулянтний ефект гепарину може знижуватись у результаті зменшення об’єму плазми.

Триампур композитум при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами може спричинювати:

посилення дії та побічних впливів серцевих глікозидів при наявності дефіциту калію та/або магнію в організмі.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Триамтерен належить до групи калійзберігаючих салуретиків, що діють у кінцевій частині дистальних канальців. Незалежно від альдостерону він інгібує в цій ділянці обмін іонів Na+ на іони K+ і H+, внаслідок чого здійснюється затримка іонів калію в організмі. Відмічається тільки незначне виведення Na+ з організму.

При комбінуванні гідрохлоротіазиду і триамтерену у співвідношенні 1:2 чітко підсилюється їх натрійуретичний і діуретичний ефект. Протилежна дія обох речовин на калійурез призводить до бажаної компенсації і нейтралізації калієвого балансу.

Гідрохлоротіазид зменшує реабсорбцію іонів натрію в початковій частині дистальних канальців нирок. Первинний ефект пов’язаний із посиленим виведенням електролітів, а вторинний – з підвищеним сечевиділенням, спричиненим осмотично зв’язаною водою. Основна дія виявляється посиленим виведенням Na+, Cl- і води, крім того, лікарський засіб викликає підвищене виділення К+, а при довготривалому застосуванні – затримку виділення Са2+ з організму. У зв’язку з пригніченням карбоангідрази при застосуванні лікарського засобу у високих дозах може підсилюватись виведення бікарбонату з організму.

Фармакокінетика.

Триамтерен швидко всмоктується з травного тракту. На долю всмоктування падає приблизно 80 %. Біологічна доступність зменшується приблизно на 50 % у зв’язку з ефектом першого проходження через печінку. Близько 60 % тріамтерену зв’язується з білками плазми крові. Діуретична дія виявляється в інтервалі від 1 до 2 годин після введення, максимальна дія спостерігається через 4 години. Дія триамтерену, який затримує іони калію в організмі, може продовжуватись до 24 годин. Період напіввиведення складає 4-7 годин. При цирозі печінки період напіввиведення може підвищуватись у чотири рази. Триамтерен швидко метаболізується в печінці. Невелика частина триамтерену в незміненому вигляді виводится з організму разом із сечею та жовчею, більша частина основного метаболіту елімінується нирками, а незначна частина його виділяється разом з жовчею.

Гідрохлоротіазид після прийому внутрішньо приблизно 80 % гідрохлоротіазиду швидко всмоктується з травного тракту. Біологічна доступність складає приблизно 70 %. Дві третини лікарського засобу зв` язується з білками плазми. У терапевтичних межах дія лікарського засобу залежить від дози, за цими межами крива «доза–дія» швидко сплощується, тому подальшим збільшенням дози неможливо досягти чіткого підсилення дії. Діуретичний ефект виявляється через 1-2 години після прийому медикаменту, після 4 годин досягає максимуму у зв`язку з реабсорбцією в ниркових канальцях і залежно від лікарської дози продовжується 10-12 годин. Гіпотензивний ефект триває більше, приблизно до 24 годин. Період напіввиведення складає 6-8 годин. Тіазиди не метаболізуються в печінці. В кількісному відношенні гідрохлоротіазид у незміненому вигляді повністю виводиться з організму нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. У хворих з нирковою недостатністю знижується кліренс.

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі пласкі таблетки жовтого кольору з рискою на одному боці, зі скошеними краями, з гладенькою та однорідною поверхнею.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°С.

Зберігати в місці, недоступному для дітей.

Упаковка

По 50 таблеток в упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

ПЛІВА Хрватска д.о.о.

Місцезнаходження

Прілаз баруна Філіповича, 25, 10000 Загреб, Хорватія.

Аналоги препарата: Тріампур-композитум

Совпадает код АТС и состав:

- Модуретік