Медоклав - инструкция, аналоги

Международное название:

Amoxicillin and enzyme inhibitor

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

Медокеми ЛТД, Кіпр

Страна производства:

Кипр

Форма выпуска:

Медоклав порошок д / приг. р-на д / ін. та інф. по 1 г / 0,2 г у флак. №10

Категория отпуска:

по рецепту

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Противопоказаний нет

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діючі речовини: 1 флакон містить амоксициліну натрію у перерахунку на амоксицилін 1 г та клавуланату калію у перерахунку на клавуланову кислоту 0,2 г.

Лікарська форма

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій або інфузій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів, у тому числі з інгібіторами β-лактамаз.

Код АТС J01С R02. 

Показання

Короткотривале лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими штамами до комбінації амоксицилін/клавуланова кислота:

інфекції ЛОР-органів, у тому числі рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;

інфекції дихальних шляхів, у тому числі загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії;

інфекції шкіри і м’яких тканин;

інфекції сечовидільної системи, в тому числі цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів та гонорея;

кістково-суглобові інфекції, в тому числі остеомієліти;

інші інфекції, в тому числі септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис, септицемія, перитоніт, післяопераційні інфекційні ускладнення;

профілактика інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшості видів оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті, тазових органах, голові та шиї, серці, нирках, при заміні суглобів і хірургії жовчних проток;

Інфекції, що спричинюються амоксицилінчутливими мікроорганізмами, ефективно лікуються Медоклавом, зважаючи на вміст у ньому амоксициліну. Змішані інфекції, що спричинюються амоксициліннечутливими мікроорганізмами та мікроорганізмами – продуцентами лактамаз, можуть лікуватися Медоклавом.

Протипоказання

Гіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти або інших компонентів препарату.

Гіперчутливість до β-лактамних антибіотиків в анамнезі, у тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів.

Холестатична жовтуха або гепатит, спричинені прийомом антибіотиків групи пеніцилінів в анамнезі.

Спосіб застосування та дози

Залежать від віку, маси тіла та функції нирок у пацієнтів, а також від ступеня тяжкості інфекції. Дози всюди зазначені в одиницях амоксицилін/клавуланат. Медоклав вводиться внутрішньовенно (струминно, повільне введення протягом 3 - 4 хв) або краплинно (тривалість інфузії – 30 - 40 хв). Ця форма Медоклаву не застосовується для внутрішньом’язових ін’єкцій. Лікування не може продовжуватись більше 14 днів без оцінки результатів застосування і клінічної картини.

Дозування для дорослих: звичайна доза при інфекціях помірної тяжкості становить 1 г/ 0,2 г 3 рази на добу (кожні 8 годин).

Дозування для профілактики ускладнень при хірургічних втручаннях.

Медоклав застосовується у хірургії з метою профілактики інфекцій у вигляді внутрішньовенного введення 1г/ 0,2 г перед анестезією, якщо втручання продовжується менше 1 години.

При тривалості операції більше 1 години препарат застосовують у вигляді внутрішньовенного введення 1 г/ 0,2 г перед анестезією та до 4 введень по 1 г/ 0,2 г препарату згідно з інструкцією протягом 24 годин.

Медоклав застосовують з метою захисту пацієнта при хірургічних втручаннях на період ризику післяопераційного інфекційного ускладнення.

При клінічних ознаках інфекції під час операції та після неї необхідно провести повний курс внутрішньовенного або перорального застосування Медоклаву при післяопераційному лікуванні.

Дозування при порушенні функції нирок. Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну > 30 мл/хв: корекція дози не потребується.

Кліренс креатиніну – 10 - 30 мл/хв: починають лікування з дози 1 г/ 0,2 г внутрішньовенно, потім – 500/100 мг внутрішньовенно кожні 12 годин.

Кліренс креатиніну < 10 мл/хв: починають лікування з дози 1 г/ 0,2 г внутрішньовенно, потім – 500/100 мг внутрішньовенно кожні 24 години.

Гемодіаліз. Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. Перша доза – 1 г/ 0,2 г, потім – 500/100 мг внутрішньовенно кожні 24 години. Зважаючи на необхідність підтримання ефективної концентрації ще одну дозу слід ввести після закінчення процедури гемодіалізу.

Порушення функції печінки. Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.

Літні пацієнти. Корекція дози не потрібна. Дози для дорослих, за необхідності – коригування залежно від функції нирок.

Дозування для дітей. Дозування для дітей з масою тіла до 40 кг залежить від маси тіла; мінімальний інтервал дозування – 4 години.

Діти віком від 3 місяців до 12 років: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 6 - 8 годин, залежно від перебігу інфекції.

Діти віком до 3 місяців.

Маса тіла дитини менше 4 кг: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.

Маса тіла дитини більше 4 кг: до 25/5 мг/кг маси тіла кожні 8 годин, залежно від перебігу інфекції.

Дозування при порушенні функції нирок. Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну > 30 мл/хв: корекція дози не потребується.

Кліренс креатиніну – 10 - 30 мл/хв: 25/5 мг/кг маси тіла внутрішньовенно кожні 12 годин.

Кліренс креатиніну < 10 мл/хв: 25/5 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 1раз на добу.

Гемодіаліз. Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. 25/5 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 1 раз на добу. Зважаючи на необхідність відновлення ефективної концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення процедури гемодіалізу(25/5 мг/кг/добу).

Порушення функції печінки. Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.

Внутрішньовенні ін’єкції.

Вміст флакона з Медоклавом (1 г/ 0,2 г) розчиняють у 20 мл води для ін’єкцій. Ін’єкцію слід проводити протягом 20 хв після відновлення. Вводити повільно, протягом 3 - 4 хв.

Медоклав розчиняють та додають до 100 мл інфузійної рідини. Медоклав менш стабільний в інфузіях, що мають у складі глюкозу, декстран або бікарбонат.

Медоклав не слід змішувати у шприці або інфузійному флаконі з іншими ліками.

Інфузію проводять протягом 30 - 40 хв.

Будь-який невикористаний розчин слід знищити.

Медоклав не розрахований на мультидозовий режим.

Побічні реакції

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення – від дуже поширених до дуже рідко поширених. Частота інших побічних ефектів (наприклад, з частотою

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже поширені ≥ 1/10;

поширені ≥ 1/100 та < 1/10;

непоширені ≥ 1/1000 та < 1/100;

рідко поширені ≥ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко поширені < 1/10000.

Інфекції та інвазії. Поширені – кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кровеносна та лімфатична системи. Рідко поширені – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія. Дуже рідко поширені – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система. Дуже рідко поширені – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.

Нервова система. Непоширені – запаморочення, головний біль. Дуже рідко поширені – конвульсії. Конвульсії можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або в осіб, які застосовують високі дози препарату.

Судинні порушення. Рідко поширені – тромбофлебіт у місці введення препарату.

Шлунково-кишкові реакції. Поширені – діарея. Непоширені – нудота, блювання, порушення травлення. Дуже рідко поширені − антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт). Ймовірність виникнення значно нижче при парентеральному введенні препарату.

Гепатобіліарні реакції. Непоширені – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками групи β-лактамів. Дуже рідко поширені – гепатити та холестатична жовтуха. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів. Гепатити виникають, головним чином, у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов’язане з тривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце фатальні випадки, які завжди трапляються у пацієнів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що виявляють негативний вплив на печінку.

Шкіра та підшкірні тканини. Непоширені – шкірний висип, свербіж, кропив’янка. Рідко поширені – поліморфна еритема. Дуже рідко поширені – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Сечовидільна система. Дуже рідко поширені – інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Передозування

Передозування може супроводжуватись симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та порушеннями водного та електролітного балансу. Зазначені симптоми лікують симптоматично, в першу чергу корегують водно-електролітний баланс.

Може спостерігатись кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності.

Медоклав можна вивести шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних щодо тератогенної дії препарату немає. Медоклав може застосовуватись у період вагітності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Амоксицилін і клавуланова кислота у невеликій кількості виділяються у грудне молоко, тому на час лікування годування груддю слід припинити.

Діти

З обережністю призначають новонародженим і недоношеним дітям.

Особливості застосування

Внаслідок можливої перехресної алергії Медоклав з обережністю призначають пацієнтам з алергічними реакціями на цефалоспорини.

Необхідна обережність при призначенні препарату пацієнтам з порушеннями функції печінки. Для пацієнтів з порушеннями функції печінки необхідний періодичний контроль функції печінки.

Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок необхідна адекватна корекція або збільшення інтервалів між введеннями.

Препарат не рекомендується хворим на інфекційний мононуклеоз, холестатичну жовтуху або з дисфункцією печінки, що спричинена пеніциліновими антибіотиками та/або комбінацією амоксициліну та клавуланової кислоти. Довготривалий прийом препарату іноді може спричинювати активізацію нечутливої до Медоклаву мікрофлори. Зрідка у пацієнтів, які приймають Медоклав, може спостерігатися подовження протромбінового часу.

Рекомендується вживання великої кількості рідини під час лікування Медоклавом.

Присутність клавуланової кислоти у Медоклаві може спричинити неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати, як наслідок, хибнопозитивну реакцію Кумбса.

У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату слід звертати увагу на вміст натрію у розчинах при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті.

У хворих зі зменшеним добовим діурезом дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином, при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зменшення можливості виникнення кристалурії амоксициліну.

Застосовується тільки в умовах стаціонару. Медоклав слід призначати з обережністю пацієнтам з бронхіальною астмою, інфекційним мононуклеозом, хронічним лімфолейкозом у зв’язку з ризиком виникнення еритоматозу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Застосування препарату не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні Медоклаву з алопуринолом підвищується ризик розвитку шкірних алергічних реакцій.

У деяких випадках лікарський засіб може збільшувати протромбіновий час, у зв’язку з чим при одночасному призначенні Медоклаву та антикоагулянтів слід дотримуватись обережності.

При лікуванні Медоклавом можливе зниження ефективності пероральних контрацептивів, тому рекомендується застосовувати негормональні засоби контрацепції.

Одночасне застосування пробенециду з Медоклавом може призвести до збільшення концентрації Медоклаву в плазмі крові та подовження періоду напіввиведення, а також до посиленого виведення амоксициліну нирковими канальцями.

Тетрацикліни знижують ефективність препарату.

Вплив на результати лабораторних аналізів: при застосуванні реактиву Бенедикта Медоклав дає псевдопозитивну реакцію на глюкозу в сечі та позитивний результат тесту Кумбса.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Медоклав є комбінацією амоксициліну − пеніцилінового антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії і клавуланової кислоти – інгібітору β-лактамаз, що утворює з ними стабільні неактивні комплексні сполуки та захищає амоксицилін від розкладу.

Медоклав має широкий спектр антимікробної дії. Він активний відносно амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також відносно стійких бактерій, що синтезують β-лактамази, таких як

грампозитивні аероби:

Bacillus anthracis*;

види Corynebacterium;

Enterococcus faecalis*;

Enterococcus faecium*;

Listeria monocytogenes;

Staphylococcus aureus*;

Nocardia asteroides;

Коагулазонегативні стафілококи, включаючи Staphylococcus epidermidis;

Streptococcus pneumoniae;

Streptococcus agalactiae;

види Streptococcus;

Streptococcus pyogenes;

Streptocоссus viridans;

грампозитивні анаероби:

види Clostridium;

види Peptococcus;

види Peptostreptococcus;

грамнегативні аероби:

Bortedella pertussis;

Branhamella (Moraxella) catarrhalis*;

види Brucella;

види Enterobacter;

Escherichia coli*;

Haemophilus influenzae*;

види Klebsiela*;

види Legionella;

Neisseria gonorrheae*;

Neisseria meningitides*;

Pasteurella multocida;

Proteus mirabilis*;

Proteus vulgaris*;

види Salmonella*;

види Shigella*;

Gardnerella vaginalis;

Helicobacter pylory;

Vibrio cholerae;

Yersinia enterocolitica*;

грамнегативні анаероби:

види Bacteriodes, в тому числі Bacteriodes fragilis; види Fusobacterium;

інші мікроорганізми:

Borrelia burgdorferi;

види Chlamydia;

Leptospira icterohaemorrhagiae;

Treponema pallidum.

*Деякі представники цих видів бактерій продукують β-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика. Розподіл. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти подібні. Комбіноване застосування амоксициліну і клавуланової кислоти не впливає на фармакокінетику обох речовин. Обидва компоненти характеризуються низьким рівнем зв’язування з сироваткою; близько 70 % в сироватці знаходиться у вільному стані.

Внаслідок подвоєння дози Медаклаву вдвічі зростає його рівень в сироватці. Пік сироваткових концентрацій після ін’єкції Медаклаву 1 г/ 0,2 г становить 105,4 мг/л для амоксициліну і 28,5 мг/мл − для клавуланової кислоти. Обидва компоненти досягають терапевтичних рівнів в усіх рідинах і тканинах організму (легені, виділення із середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, секрет носових пазух, плевральна та перитонеальна рідини, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина тощо). При менінгіті проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Пік концентрації у тканинах і рідинах організму спостерігається через годину після досягнення піку сироваткових концентрацій.

Амоксицилін і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр та у низьких концентраціях виділяються у грудне молоко. Амоксицилін і клавуланова кислота зв’язуються з білками плазми на 17 - 20 % та 22 - 30 % відповідно.

Виведення. Як і щодо інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як клавуланат виводиться нирками і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60 - 70 % амоксициліну і 40 - 65 % клавуланової кислоти виділяється із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин. Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10 - 25 % застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та калом, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення Медаклаву сповільнене, у зв’язку з чим необхідна корекція режиму дозування − зниження дозування або збільшення інтервалу між дозуванням відповідно до ступеня порушень.

Основні фізико-хімічні властивості

порошок білого або майже білого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 г/ 0,2 г порошку у флаконі № 10.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

“Медокемі ЛТД”.

Місцезнаходження

Вул. Константинуполес 1-10, Лімассол, 51409, Кіпр.