Медичний порталПрепаратиККатадолон

Катадолон - инструкция, аналоги

Катадолон ТОВ Тева Оперейшнз Поланд. Польша

Катадолон ТОВ Тева Оперейшнз Поланд. Польша

Международное название:

Flupirtine

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.

Страна производства:

Польша

Форма выпуска:

Катадолон капсули по 100 мг №30 (10х3)
Катадолон капсули по 100 мг №10 (10х1)
Катадолон капсули по 100 мг №50 (10х5)
Катадолон Ретард повна інформація

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Катадолон-ретард

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Да

Разрешен в США:

Да

Вождение авто:

Не рекомендовано

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Зміст інструкції

Склад

діюча речовина: флупіртину малеат;

1 капсула містить 100 мг флупіртину малеату;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, коповідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний,

оболонка капсули: желатин, вода очищена, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид

(Е 171), натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02В G07.

Показання

Хворобливі спазми м'язів опорно-рухового апарату; головний біль напруги; біль, спричинений злоякісним новоутворенням; біль при дисменореї; посттравматичний біль, біль після травматологічних / ортопедичних операцій і після травм.

Протипоказання

Підвищена чутливість до флупіртину малеату або будь-якої допоміжної речовини в складі препарату, тяжкі захворювання печінки, печінкова енцефалопатія, холестаз, алкоголізм, міастенія (Myasthenia gravis), дзвін у вухах.

Спосіб застосування та дози

Доза підбирається індивідуально, з урахуванням інтенсивності болю та чутливості пацієнта до лікарського засобу.

Дорослим застосовують по 1 капсулі 3-4 рази на добу через однакові проміжки часу. У випадках дуже сильного болю дозу можна збільшити до 2 капсул препарату Катадолон 3 рази на добу. Максимальна добова доза флупіртину малеату не повинна перевищувати 600 мг (еквівалентно 6 капсулам препарату Катадолон).

Пацієнтам віком понад 65 років на початковому етапі терапії слід застосовувати Катадолон 2 рази на добу – по 1 капсулі вранці та ввечері. З урахуванням інтенсивності болю та чутливості пацієнта до лікарського засобу в подальшому дозу можна збільшити.

В терапії пацієнтів, які страждають на виражену ниркову недостатність, або пацієнтів з гіпоальбумінемією не слід перевищувати добову дозу 300 мг флупіртину малеату.

Спосіб застосування.

Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (бажано, водою). Якщо це можливо, слід утримувати верхню частину тіла вертикально, а саме, приймати препарат у положенні сидячи або стоячи.

Тривалість застосування.

Тривалість застосування визначає лікар індивідуально.

Побічні реакції

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти їх виникнення:

дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідкісні

(від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідкісні (< 1/10 000), частота невідома (частота не може бути визначена на підставі наявних даних).

Спостерігались такі побічні явища.

Дуже часті: втомлюваність (приблизно 15 % пацієнтів), особливо в початковий період лікування.

Часті: запаморочення, печія, нудота/блювання, запор, метеоризм, діарея, порушення сну, пітливість, втрата апетиту, депресія, тремор, головний біль, біль у животі, сухість у роті, невгамовність/нервозність.

Нечасті: сплутаність свідомості, порушення зору, алергічні реакції.

Алергічні реакції, які в окремих випадках супроводжуються підвищеною температурою тіла, можуть проявлятись, наприклад, як висипання на шкірі, кропив’янка та свербіж.

Дуже рідкісні: підвищення активності трансаміназ (зазвичай оборотне, минає після зменшення дози або відміни терапії із застосуванням флупіртину малеату), гепатит, спричинений прийомом препарату (гострий або хронічний, який супроводжується або не супроводжується жовтяницею, з елементами застою жовчі або без них).

Невідомі: є окремі повідомлення про печінкову недостатність.

Прояви побічних реакцій переважно залежать від дози препарату. У багатьох випадках вони зникають на тлі подальшої терапії або після завершення курсу терапії.

Передозування

Відомі окремі випадки передозування препарату з метою самогубства.

При застосуванні флупіртину малеату у дозі до 5 г спостерігаються такі симптоми: нудота, виснаження, тахікардія, компульсивний плач, сонливість, сплутаність свідомості, сухість у роті.

Лікування: промивання шлунка, застосування адсорбуючих речовин, сечогінних засобів, інфузій електролітів.

Після проведених терапевтичних заходів самопочуття покращується протягом 6-12 годин. Симптомів, які загрожують життю пацієнтів, не спостерігалось.

Слід застосовувати симптоматичне лікування. Специфічний антидот невідомий.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказано застосовувати Катадолон в період вагітності, оскільки флупіртин має репродуктивну токсичність.

Дослідження свідчать про наявність флупіртину в невеликій кількості в грудному молоці. Отже, Катадолон не застосовують у період годування груддю.

У випадку, коли призначення препарату є абсолютно необхідним, дитину слід перевести на штучне вигодовування.

Діти

У даній лікарській формі препарат дітям не застосовують.

Особливості застосування

При призначенні препарату пацієнтам зі зниженням функцій печінки або нирок слід контролювати активність печінкових ферментів та рівень креатиніну в сечі.

Пацієнтам віком понад 65 років або з вираженим зниженням ниркових функцій, або з гіпоальбумінемією препарат призначають у коригованій дозі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Під час терапії із застосуванням флупіртину малеату можливі хибнопозитивні результати визначення вмісту білірубіну, білірубіну в сечі та вмісту білка в сечі при проведенні аналізу за допомогою тестових стрічок. Також не виключено отримання хибних результатів через методику аналізу при кількісному визначенні вмісту білірубіну в сироватці крові.

В окремих випадках при застосуванні препарату у високих дозах спостерігається зелений колір сечі, що не є клінічною ознакою патології.

Оскільки метаболічне перетворення флупіртину здійснюється головним чином печінкою (див. розділ «Фармакологічні властивості»), при тривалому застосуванні необхідно регулярно перевіряти рівень активності печінкових ферментів (трансаміназ). Для своєчасного виявлення можливого порушення функцій печінки необхідний ретельний постійний контроль за змінами цього показника, особливо порівняно зі значенням до початку терапії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

На період лікування препаратом слід утримуватись від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами через можливий вплив на швидкість реакції пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Катадолон може підсилювати дію алкоголю та лікарських засобів, які мають седативні властивості або міорелаксуючу дію.

Оскільки флупіртин значною мірою зв’язується з білками крові, при одночасному застосуванні з іншими препаратами, які також зв’язуються з білками крові, можливе їх витіснення із зв’язування з білками. Були проведені відповідні дослідження in vitro результатів одночасного застосування з діазепамом, варфарином, ацетилсаліциловою кислотою, бензилпеніциліном, глібенкламідом, пропранололом та клонідином. Підтвердження витіснення із зв’язування з білками крові до рівня, при якому не може бути виключена можливість підсилення дії препаратів, отримано лише при комбінованому застосуванні флупіртину малеату з варфарином та діазепамом. 

У випадках призначення Катадолону в курсі комбінованої терапії з похідними кумарину (наприклад варфарином) рекомендовано частіше перевіряти значення протромбінового індексу (час Квіка) для своєчасного визначення можливого впливу та, у разі необхідності, відповідного коригування дози препарату кумарину. Не було отримано свідчень взаємодії з іншими препаратами-антикоагулянтами (аспірин або подібні до нього препарати).

У випадках призначення Катадолону в курсі комбінованої терапії з препаратами, метаболічне перетворення яких забезпечується головним чином печінкою, перевірку активності печінкових ферментів слід починати відразу, на початку терапії, та проводити з регулярними інтервалами. Не слід призначати флупіртину малеат одночасно з препаратами, які містять парацетамол та карбамазепін.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Флупіртин належить до прототипів нового класу речовин SNEPCO ─ селективних активаторів нейрональних калієвих каналів (Selective NEuronal Potassium Channel Opener). Належить до неопіоїдних аналгетиків центральної дії, не спричинює залежності та звикання.

Флупіртин активує зв’язані G-білками канали іонів калію (К+) нервової клітини. Завдяки цьому зростає відтік іонів калію, що забезпечує стабілізацію мембранного потенціалу клітин у стані спокою. Знижується активація мембрани нервової клітини. Це забезпечує опосередковане гальмування активності NMDA (N-метил-D-аспартат)-рецепторів, оскільки іони магнію (Mg2+), які блокують рецептори NMDA, не активуються без попередньої деполяризації мембрани (механізм опосередкованого антагонізму до NMDA-рецепторів). У терапевтичних концентраціях флупіртин не зв’язується з λ1-, λ2-, 5 НТ1-, 5НТ2-, допаміновими, бензодіазепіновими, опіатними, центральними мускаринергічними або нікотинергічними рецепторами.

Цей препарат центральної дії забезпечує дію за трьома основними напрямками.

Знеболювальна дія.

Завдяки селективному відкриванню (активації) потенціалнезалежних каналів іонів калію, що призводить до відтоку (К+), відбувається стабілізація мембранного потенціалу нервової клітини, а збудженість нервової клітини знижується. Опосередкований антагонізм флупіртину до NMDA-рецепторів захищає нервові клітини від надходження іонів кальцію (Са++). Через це знижується сенсибілізуючий вплив підвищеного вмісту міжклітинного кальцію (Са++).

Як наслідок, відбувається інгібування висхідних ноцицептивних імпульсів, гальмується збудження нервової клітини у відповідь на імпульс.

Міорелаксантна дія.

Фармакологічна дія, яка забезпечує описаний знеболювальний вплив, функціонально підсилюється ще одним ефектом, наявність якого було доведено при застосуванні препарату в терапевтичних дозах, а саме, сприянням захвату іонів кальцію мітохондріями. У поєднанні з інгібуванням передачі сигналів на мотонейрони, а також зі знеболювальним впливом на проміжні нейрони це забезпечує релаксацію м’язів: забезпечується не загальне розслаблення м’язів, а, в першу чергу, розслаблення через усунення напруження м’язів.

Вплив на процеси запобігання переходу болю у хронічну форму.

Процес запобігання переходу болю у хронічну форму слід розглядати як наслідок здатності нейронів до проведення імпульсів, обумовленої гнучкістю функцій нейронів.

Завдяки активації внутрішньоклітинних процесів гнучкість функцій нейронів активує механізм, відомий як «wind up», тобто «роздування» ─ феномен, який призводить до нарощування рівня відповіді на кожний з наступних больових імпульсів. NMDA-рецептори відіграють особливо важливу роль у спонуканні такої зміни (експресія генів). Непряма блокада цих рецепторів при застосуванні флупіртину призводить до пригнічення їх дії. Таким чином забезпечується протидія переходу болю в хронічну форму або у випадках уже існуючого хронічного болю відбувається «стирання» пам’яті про біль за рахунок стабілізації мембранного потенціалу і, як наслідок, знижується інтенсивність болю. 

Фармакокінетика. Після перорального застосування близько 90 % введеної дози флупіртину всмоктується через стінки шлунково-кишкового тракту.

Близько 75 % введеної дози флупіртину зазнає метаболічного перетворення в печінці.

Внаслідок метаболічного перетворення, в результаті гідролізу уретанової структури, утворюється метаболіт М1 (2-аміно-3-ацетаміно-6-[4-фтор]-бензиламінопіридин) (І фаза реакції) і наступного ацетилювання аміну (ІІ фаза реакції). Цей метаболіт забезпечує в середньому 25 % знеболювальної активності флупіртину, а отже, і сприяє його ефективності. Інший метаболіт утвориться в результаті реакції окислювання (І фаза реакції) залишків

п-фторбензилу з подальшою кон’югацією (ІІ фаза реакції) п-фторбензойної кислоти із гліцином. Цей метаболіт (М2) не має біологічної активності. Який саме з ізоферментів забезпечує (вторинний) шлях окислення та перетворення, наразі не визначено.

Здатність флупіртину до лікарської взаємодії з іншими препаратами через фармакокінетичні властивості оцінюється як низька.

Більша частина введеної дози (69 %) виводиться нирками. Ця частка на 27 % складається з речовини в незміненому виді, на 28 % ─ у вигляді метаболіту М1 (ацетил-метаболіт) та на

12 % ─ у вигляді іншого метаболіту М2 (п-фторгіпурова кислота), решта складається з декількох метаболітів, структура яких наразі залишається нез'ясованою. Невелика частина введеної дози виводиться з організму разом із жовчю й калом.

Тривалість періоду напіввиведення з плазми крові становить близько 7 годин (або 10 годин для самого препарату та його метаболіту М1), що є сприятливим для забезпечення знеболювального ефекту. При застосуванні флупіртину у дозі від 50 до 300 мг рівень концентрації препарату в плазмі крові є пропорційним прийнятій дозі.

В осіб літнього віку спостерігалось збільшення тривалості періоду напіввиведення у випадках тривалого застосування препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Основні фізико-хімічні властивості

непрозорі тверді желатинові капсули червоно-коричневого кольору, що містять від білого до світло-жовтого або сірувато-жовтого, або світло-зеленого кольору порошок, гранулят або грудку.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері; по 1, 3 або 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.

Місцезнаходження

Вул. Могильська 80, 31-546 Краків, Польща.

Аналоги препарата: Катадолон

Совпадает код АТС и состав:

- Катадолон-ретард