Медичний порталПрепаратиГГіприл-а-плюс

Гіприл-а-плюс - инструкция, аналоги

Гіприл-а-плюс Мікро Лабс Лімітед.  Индия

Гіприл-а-плюс Мікро Лабс Лімітед.  Индия

Международное название:

Lisinopril and amlodipine

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

Мікро Лабс Лімітед. 

Страна производства:

Индия

Форма выпуска:

Гіприл - А Плюс таблетки №30 (10х3)

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Гіприл-а

- Екватор

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Не рекомендовано

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 5 мг та лізиноприлу еквівалентно безводному лізиноприлу 10 мг;

допоміжні речовини: магнію стеарат, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк.  

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Код АТС C09В В03.

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія. 

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують дорослим по 1 таблетці 1 раз на добу. Добову дозу підбирають індивідуально залежно від індивідуальної чутливості, у разі необхідності дозу можна підвищити до 2 таблеток на добу (10 мг амлодипіну та 20 мг лізиноприлу).

Оскільки їжа не впливає на всмоктування препарату, таблетки Гіприл-А Плюс можна приймати незалежно від прийому їжі, тобто до, під час або після їди.

Як правило, комбінований препарат з фіксованою дозою не слід застосовувати для початкової терапії.

Рекомендовано контролювати лабораторні показники функції нирок.

У хворих літнього віку рекомендується застосовувати препарат у дозі 1 таблетка на добу. Підвищення дози слід проводити з обережністю.

Хворим із нирковою недостатністю рекомендовано застосовувати препарат Гіприл-А Плюс з меншим вмістом лізиноприлу.

Побічні реакції

Для амлодипіну характерні такі побічні реакції:

з боку крові та лімфатичної системи: лейкоцитопенія, тромбоцитопенія;

з боку імунної системи: алергічні реакції;

метаболічні порушення: гіперглікемія;

психічні порушення: безсоння, зміни настрою (включаючи тривожність), депресія, сплутаність свідомості;

з боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування), тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезія, гіпертонус, периферична нейропатія;

з боку органів зору: порушення зору (включаючи диплопію);

з боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах;

з боку серцево-судинної системи: відчуття посиленого серцебиття, інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), припливи, артеріальна гіпотензія, васкуліт;

з боку дихальної системи: диспное, риніт, кашель;

з боку травного тракту: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи запор та діарею), сухість у роті, панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен;

з боку гепатобіліарної системи: гепатити, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом);

з боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висипання, екзантема, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість;

з боку кістково-м ‘язової системи: набрякання гомілок, артралгія, міалгія, судоми м’язів, біль у спині;

з боку сечовидільної системи: порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія;

загальні порушення та стани у місці введення: набряк, біль за грудниною, астенія, біль, нездужання, втомлюваність, збільшення або зменшення маси тіла.

Для лізиноприлу характерні такі побічні реакції:

з боку системи крові: пригнічення діяльності кісткового мозку, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія;

з боку серцево-судинної системи: ортостатичні ефекти (включаючи артеріальну гіпотензію); відчуття серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда або цереброваскулярний інсульт, можливо вторинний через надмірну артеріальну гіпотензію у пацієнтів групи високого ризику, синдром Рейно, м’язові спазми;

з боку дихальної системи: бронхіт; риніт, задишка; диспное, ангіоневротичний набряк; бронхоспазм, глосит, синусит, алергічний альвеолит/еозинофільна пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів;

з боку травного тракту: діарея, блювання; нудота, сухість у роті; панкреатит, біль у животі і диспепсія; зменшення апетиту, інтестинальний ангіоневротичний набряк, запор;

з боку гепатобіліарної системи: гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця, порушення функції печінки, холестаз;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання на шкірі, свербіж, відчуття жару, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація або інші шкірні прояви, кропив’янка, алопеція, псоріаз; підвищене потовиділення, пемфігус, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса Джонсона, поліморфна еритема, лімфоцитома шкіри. Повідомлялося про комплекс симптомів, який може включати: гарячку, васкуліт, міалгію, артралгію/артрит, позитивні антинуклеарні антитіла (ПАА), підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію і лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або виникнення інших дерматологічних проявів;

з боку сечовидільної системи: порушення функції нирок; уремія, гостра ниркова недостатність; олігурія/анурія;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція; гінекомастія;

загальні розлади: порушення сну, підвищена втомлюваність, порушення рівноваги, дезорієнтація; сплутаність свідомості; симптоми депресії, непритомність, зміна настрою, парестезії, порушення смакових відчуттів;

лабораторні показники: гіпоглікемія, неадекватна секреція антидіуретичного гормона, підвищення рівня сечовини у сироватці крові, печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну у сироватці крові, гіпонатріємія, протеїнурія. При прийомі інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) в окремих випадках спостерігали агранулоцитоз; не можна виключити розвиток агранулоцитозу і при застосуванні лізиноприлу. Показник гемоглобіну і гематокриту може дещо знизитися при тривалому прийомі препарату. Гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну і сечовини крові може спостерігатися здебільшого при наявності захворювань нирок, при цукровому діабеті або реноваскулярній гіпертонії.

Передозування

Симптоми: виражене розширення периферичних судин, яке може супроводжуватися надмірним зниженням артеріального тиску, серцево-судинним шоком, дисбалансом електролітів, нирковою недостатністю, гіпервентиляцією, тахікардією, прискореним серцебиттям, брадикардією, запамороченням, занепокоєнням та кашлем.

Лікування: симптоматична терапія. Хворому необхідно надати горизонтальне положення на спині, здійснювати контроль роботи серця, контролювати артеріальний тиск і показники обміну електролітів та обміну води, а також провести корекцію цих показників у разі потреби. При тяжкій артеріальній гіпотензії треба надати хворому горизонтальне положення з піднятими кінцівками і призначити внутрішньовенне введення розчинів для інфузії, але при неефективності цієї терапії необхідно призначати судинозвужувальні засоби (вазопресори) периферичної дії, якщо не протипоказано їх застосування. Для переривання блокування кальцієвих канальців можна вводити внутрішньовенно кальцію глюконат.

У зв’язку з тим, що всмоктування амлодипіну є тривалим, може бути ефективним промивання шлунка.

Лізиноприл виводиться з організму при застосуванні гемодіалізу, але амлодипін через велику здатність з’єднуватись з білками плазми крові не виводиться при проведенні гемодіалізу.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю. 

Діти

Препарат протипоказаний (не застосовують дітям). 

Особливості застосування

Кашель. Як правило, кашель спостерігається при лікуванні інгібіторами АПФ. Він сухий, постійний та зникає після відміни терапії.

Хірургічне втручання, анестезія: при обширних операціях або при застосуванні засобів для наркозу, що спричинюють артеріальну гіпотензію, лізиноприл гальмує компенсаторне вивільнення ангіотензину-II. Артеріальну гіпотензію, що виникає в цьому випадку, відповідно до описаного механізму можна усунути введенням 0,9 % розчину натрію хлориду.

Літній вік. При застосуванні стандартної дози препарату в осіб літнього віку спостерігався вищий рівень діючих речовин у плазмі крові, тому дозу препарату цим хворим треба встановлювати з обережністю.

Гіперкаліємія. Підвищення рівня калію у сироватці крові були виявлені у деяких пацієнтів, які отримують терапію інгібіторами АПФ. До пацієнтів з ризиком розвитку гіперкаліємії відносяться люди з порушенням функції нирок, цукровим діабетом, гострою серцевою недостатністю, зневодненням, метаболічним ацидозом або супутнім застосуванням калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію або замінників, які містять солі калію або будь-якої іншої речовини, яка зумовлює збільшення рівня калію у сироватці крові. Якщо необхідно застосовувати супутні вищезазначені лікарські засоби засоби, рекомендується проводити регулярний контроль рівня калію в сироватці крові.

Цукровий діабет. При інсулінзалежному цукровому діабеті (у зв’язку з тенденцією до гіперкаліємії) лікування слід розпочинати з низьких доз та проводити під наглядом лікаря. Порушення функції нирок. Невелике тимчасове підвищення рівня сечовини в крові і креатиніну може спостерігатися у випадку недіагностованих судинних змін у нирці, особливо при одночасному лікуванні діуретиками. У випадку значного зниження функції нирок (кліренс креатиніну (КК) < 30 мл/хв) потрібна підвищена обережність і контроль лабораторних показників функції нирок. При стенозі ниркової артерії (двобічного або при єдиній нирці, якщо є звуження устя ниркової артерії), за наявності гіпонатріємії та/або гіповолемії, а також у разі зменшення об’єму циркулюючої крові лізиноприл може призвести до зниження функції нирок з наступним розвитком гострої ниркової недостатності, яка після відміни препарату є оборотною.

Гепатотоксичність. Дуже рідко застосування інгібіторів АПФ супроводжувалося синдромом, який починався з холестатичної жовтяниці або гепатиту і призводив до миттєвого некрозу печінки та іноді до летального наслідку. Механізм цього синдрому невідомий. Пацієнтам, у яких на фоні прийому препарату розвивається жовтяниця, або відмічається підвищення печінкових ферментів необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. При ураженні печінки час напіввиведення амлодипіну збільшується. Пацієнтам з ураженням печінки препарат слід застосовувати з обережністю, з індивідуальною оцінкою користі і ризику терапії.

Нейтропенія/агранулоцитоз. Не можна виключати потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібен періодичний контроль показників аналізу крові. Застосування препарату в умовах діалізу з мембраною із поліакрилнітрилу може призвести до виникнення анафілактичного шоку, тому рекомендується або інший тип мембрани для діалізу, або призначення антигіпертензивного препарату іншого типу. 

Артеріальна гіпотензія. Може спостерігатися значна симптоматична артеріальна гіпотензія у хворих з гіпонатріємією та/або гіповолемією у зв’язку з прийомом діуретиків або при втраті великої кількості рідини з іншої причини (інтенсивне потовиділення, тривале блювання, діарея). З появою артеріальної гіпотензії хворому необхідно надати горизонтальне положення, у разі потреби вводити рідину (інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду). До початку курсу терапії необхідно скоригувати гіпонатріємію або гіповолемію і на початку терапії необхідно стежити за показниками артеріального тиску.

При цереброваскулярних захворюваннях та ішемічній хворобі серця слід врахувати те, що значне зниження тиску крові може призвести до мозкового інсульту або інфаркту міокарда.

У випадку мітрального стенозу та/або стенозу аорти, або обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії препарат необхідно застосовувати з обережністю.

Расова приналежність. Інгібітори АПФ частіше спричиняють розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів негроїдної раси порівняно з пацієнтами іншої раси. Як і інші інгібітори АПФ, препарат може бути менш ефективним у зниженні артеріального тиску у пацієнтів негроїдної раси порівняно з особами інших рас, можливо, внаслідок вищої частоти осіб з низьким рівнем реніну в популяції пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією.

Ангіоневротичний набряк. При прийомі будь-якого препарату групи інгібіторів АПФ, як і при прийомі лізиноприлу, може виникати ангіоневротичний набряк з набряком обличчя, кінцівок, губ, надгортанника і гортані. У такому випадку необхідно негайно перервати прийом препарату і застосувати необхідні заходи невідкладної медичної допомоги Ангіоневротичний набряк з набряком гортані може призвести до летального наслідку. Інтестинальний ангіоневротичний набряк відмічався дуже рідко у пацієнтів, які отримували терапію інгібіторами АПФ. Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з або без нудоти та блювання); в деяких випадках не спостерігали перед цим ангіневротичного набряку обличчя, та рівень С-1 естерази був в нормі. Діагностика ангіоневротичного набряку повинна включати комп’ютерну томографію або УЗ-діагностику, або огляд хірурга, симптоми повинні зникнути після припинення застосування інгібіторів АПФ. Інтестинальний ангіоневротичний набряк повинен розглядатися при діагностиці у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ та скаржаться на біль у животі.

Анафілактичні реакції при проведенні гемодіалізу. Проведення гемодіалізу мембраною з поліакрилнітрилу (наприклад AN 69) хворому, що одержує інгібітор АПФ, може призвести до анафілактичного шоку, тому слід уникати їх одночасного застосування. Слід застосовувати фільтр іншого типу або призначати антигіпертензивний препарат іншої групи.

Анафілактичні реакції під час проведення аферезу ліпопротеїнів низької щільності. Рідко пацієнти, які отримували лікування інгібіторами АПФ при проведенні аферезу ліпопротеїнів низької щільності, відмічали загрозливі для життя анафілактичні реакції. Цієї небезпечної для життя реакції можна уникнути тимчасовим перериванням курсу терапії інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту перед кожним проведенням аферезу.

Десенсибілізація до перетинчатокрилих комах (бджоли, отрута оси). У деяких випадках, коли хворий приймав інгібітор АПФ і проводилася десенсибілізація до перетинчатокрилих комах (отрута бджоли, оси), була відмічена анафілактична реакція. Цієї небезпечної для життя реакції можна уникнути тимчасовим перериванням курсу терапії інгібіторомАПФ.

При встановленні вагітності препарат необхідно відмінити якомога швидше.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Враховуючи, що в чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції на час прийому препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги.  

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амлодипін – блокатор кальцієвих каналів групи дигідропіридину, який інгібує трансмембранне перенесення іонів кальцію у клітини міокарда та судин. Механізм антигіпертензивної дії препарату обумовлений розслаблювальним ефектом на гладкі м’язи судин. Точний механізм дії амлодипіну при стенокардії не встановлено, але відомо, що амлодипін зменшує ішемію міокарда. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і знижує загальний периферичний опір. Оскільки частота серцевих скорочень практично не змінюється, то зменшення навантаження на серце призводить до зниження потреби у кисні. Механізм дії амлодипіну також включає в себе розширення головних коронарних артерій та коронарних артеріол як у незмінених, так в ішемізованих зонах міокарда.

Лізиноприл – відноситься до інгібіторів ангіотензин-конвертуючого ферменту, знижує рівень ангіотензину II і альдостерону у плазмі. Під дією препарату зменшується периферичний опір судин, може збільшитись хвилинний об’єм крові, при цьому частота серцевих скорочень практично не змінюється, а нирковий кровотік може посилюватися.

Ефективність препарату зберігається при тривалому застосуванні. Синдром відміни не характерний. 

Фармакокінетика Після застосування внутрішньо амлодипін повільно та майже повністю абсорбується з травного тракту незалежно від прийому їжі, при цьому максимальна концентрація препарату у плазмі крові спостерігається через 6-12 годин. Біодоступність амлодипіну становить 60-65 %. Об’єм розподілу препарату становить приблизно 20 л/кг. 97,5 % амлодипіну зв’язуються з білками плазми крові. Амлодипін добре проникає в органи та тканини організму. Стійка концентрація амлодипіну у плазмі крові досягається через 7-8 діб безперервного застосування препарату. Амлодипін біотрансформується у печінці до неактивних метаболітів. Амлодипін виводиться з організму із сечею: 10 % дози – у незміненому стані та 60 % – у вигляді неактивних метаболітів. Виведення метаболітів амлодипіну є двофазним, період напіввиведення у середньому становить 35-50 годин.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. При порушенні функції печінки термін напіввиведення амлодипіну подовжується.

При пероральному застосуванні лізиноприл добре всмоктується у травному тракті незалежно від вживання їжі. Не зв’язується з іншими білками сироватки крові, крім ангіотензинконвертуючого ферменту. Антигіпертензивний ефект спостерігається приблизно через 1 годину після прийому препарату внутрішньо, досягає максимуму через 6 годин і зберігається протягом 24 години. Тривалість ефекту залежить також від застосованої дози.

В організмі не метаболізується, виділяється нирками. Час напіввиведення – 12 годин.

Основні фізико-хімічні властивості

плоскі, круглі таблетки білого кольору зі скошеними краями і рискою з одного боку.  

Термін придатності

3 роки. 

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 єС у сухому, недоступному для дітей місці. 

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у коробці з картону. 

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Мікро Лабс Лімітед. 

Місцезнаходження

92, Сіпкот, Індастриал Комплекс, Хосур – 635 126, Таміл Наду, Індія.

Аналоги препарата: Гіприл-а-плюс

Совпадает код АТС и состав:

- Гіприл-а

- Екватор