Медичний порталПрепаратиДДоксазозин

Доксазозин - инструкция, аналоги

Международное название:

Doxazosin

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

ТОВ “Дослідний завод «ГНЦЛС».

Страна производства:

Украина

Форма выпуска:

Доксазозин таблетки по 2 мг №20 (10х2)
Доксазозин таблетки по 1 мг №20 (10х2)
Доксазозин таблетки по 1 мг №30 в бан.
Доксазозин таблетки по 2 мг №30 в бан.
Доксазозин таблетки по 4 мг №20 (10х2)
Доксазозин таблетки по 4 мг №30 в бан.

Категория отпуска:

по рецепту

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Не рекомендовано

Грудным детям:

Не рекомендовано

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діюча речовина: doxazosin;

1 таблетка містить доксазозину мезилату (у перерахуванні на доксазозин) 1 мг або 2 мг, або 4 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат або кальцію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Селективний a1-адреноблокатор, антигіпертензивний засіб; препарат для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Код АТС С02С А04.

Показання

Артеріальна гіпертензія; доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ).

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату або до хіназолінів. Набряк легень внаслідок стенозу аортального та мітрального клапанів, правостороння серцева недостатність внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, тяжкі порушення функції печінки, ортостатична гіпотензія, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, яка супроводжується блокуванням верхніх сечових шляхів, хронічною інфекцією сечовидільних шляхів або наявністю конкрементів у сечовому міхурі, або артеріальною гіпотензією. Протипоказаний як монотерапія у пацієнтів з переповненням сечового міхура або анурією, з або без прогресивної ниркової недостатності. Період вагітності і годування груддю. Дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози

Доксазозин приймають 1 раз на день, вранці або ввечері. Перший прийом препарату рекомендується здійснити перед сном з метою запобігання можливому розвитку ортостатичної гіпотензії.

Артеріальна гіпертензія Діапазон доз для доксазозину становить 1-16 мг на добу. Рекомендується починати терапію з 1 мг один раз на добу; цей режим використовується протягом 1-2 тижнів, щоб мінімізувати ризик потенційної постуральної гіпертензії та/або синкопе. Через 1-2 тижні доза може бути збільшена до 2 мг один раз на добу. Якщо необхідно, щоденна доза може бути послідовно збільшена через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролювати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить 2-4 мг на добу.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг один раз на добу; цей дозовий режим використовується з метою мінімізації ризику виникнення постуральної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних параметрів уродинаміки та симптоматики ДГПЗ у пацієнтів, доза може бути збільшена до 2 мг і далі до 4 мг, максимальна рекомендована доза становить 8 мг. Рекомендований інтервал підвищення дози становить 1-2 тижні. Звичайна рекомендована доза – 2-4 мг на день.

Застосування у людей літнього віку: звичайна доза для дорослих.

Застосування при нирковій недостатності: зважаючи на те, що фармакокінетичні параметри практично незмінні у пацієнтів з нирковою недостатністю та відсутні повідомлення про погіршення вихідної ниркової функції при застосуванні доксазозину, у більшості пацієнтів може бути використаний звичайний режим дозування.

Печінкова недостатність: слід дотримуватись обережності при призначенні доксазозину хворим з порушенням функції печінки.

Побічні реакції

З боку центральної та периферичної нервової системи: гіперестезія, парестезія, тремор, запаморочення, постуральне запаморочення, втрата свідомості, головний біль, вертиго, сонливість, астенія, втомлюваність, припливи, збільшення маси тіла, порушення мозкового кровообігу.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, постуральна гіпотензія, головний біль, тахікардія, біль у грудній клітці, еритема шкіри, задишка, припливи крові з відчуттям жару, серцеві аритмії, брадикардія, відчуття серцебиття, загруднинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу.

З боку репродуктивної системи: гінекомастія, імпотенція, пріапізм, затримка еякуляції.

З боку травного тракту: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, зміни показників печінкових тестів, холестаз, гепатит, жовтяниця, сухість у роті.

З боку системи крові: лейкопенія, тромбоцитопенічна пурпура.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, слабкість м'язів, міалгія, біль у спині, м'язові спазми.

Психічні розлади: ажитація, анорексія, неспокій, депресія, імпотенція, безсоння, нервозність.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, кашель, порушення дихання, риніт, кровотечі з носа, задишка, бронхіт.

З боку шкіри: алергічні реакції, алопеція, свербіж, пурпура, висипи на шкірі, кропив’янка.

З боку органа слуху: шум у вухах.

З боку органа зору: порушення чіткості зору.

З боку сечостатевої системи: дизурія, поліурія, збільшення діурезу, гематурія, порушення сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, нетримання сечі, пріапізм, цистит, імпотенція, гінекомастія, ретроградна еякуляція.

З боку гепатобіліарної системи: холестаз, гепатит, жовтяниця.

З боку імунної системи: алергічні реакції.

Метаболізм та обмін речовин: анорексія, підвищення апетиту, подагра.

Організм у цілому: астенія, набряки, відчуття втоми, грипоподібний стан, біль.

Лабораторні показники: порушення печінкових лабораторних параметрів, збільшення маси тіла.

Передозування

Симптоми: артеріальна гіпотензія, синкопальні стани.

Лікування: якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого необхідно негайно покласти на спину, опустивши голову донизу. За необхідності можна вжити інші симптоматичні заходи. Враховуючи високий ступінь зв’язування доксазозину з білками крові, діаліз не показаний.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Не застосовують.

Діти

Не застосовують.

Особливості застосування

Ефект першого прийому препарату найвираженіший при терапії діуретиками та при дієті зі зниженим вмістом натрію. Перед початком терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити її ракове переродження. На початку лікування може виникнути ортостатична гіпотензія. Цього ефекту можна уникнути, починаючи лікування з найменшої дози, збільшуючи її протягом перших 1-2 тижнів лікування. Цей ефект не залежить від ступеня артеріальної гіпертензії, не виникає повторно у більшості пацієнтів після початку лікування або під час послідовного титрування дози.

Пацієнта слід попередити, що на початку лікування Доксазозином через імовірність зниження артеріального тиску можливі запаморочення та слабкість.

Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика Доксазозину не змінюється, а сам препарат не призводить до загострення ниркової недостатності, рекомендується застосування звичайних доз.

Пацієнтам літнього віку зазвичай призначають звичайні дози. Проте можлива підвищена чутливість до зниження артеріального тиску, що потребує зниження дози.

Дані щодо лікування пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм, обмежені. Необхідно дотримуватись обережності, призначаючи Доксазозин, як і інші препарати, що повністю метаболізується печінкою, хворим з порушеннями функції печінки.

Доксазозин необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з лівошлуночковою серцевою недостатністю з низьким тиском наповнення, а також пацієнтам з ексудативним перикардитом.

Слід з обережністю застосовувати доксазозин одночасно з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл і варденафіл), оскільки обидва препарати мають судинорозширювальний ефект і це може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких пацієнтів. Для зменшення ризику ортостатичної гіпотензії лікування слід розпочинати інгібіторами фосфодіестерази-5 і за умов, якщо гемодинаміка пацієнта на альфа-блокаторах стабілізувалася. Крім того, рекомендовано розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з мінімальної дози і зберігати 6-годинний інтервал після застосування Доксазозину.

Були окремі повідомлення про розвиток синдрому атонії райдужної оболонки («IFIS»-синдром вузької зіниці) під час оперативного втручання  внаслідок  застосування a1-адреноблокаторів, тому можливість виникнення такого ускладнення не може бути виключена. Оскільки синдром вузької зіниці може призвести до збільшення процедурних ускладнень під час операції з видалення катаракти, пацієнт має поінформувати лікаря до операції про поточне або минуле застосування a1-адреноблокаторів.

Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбції глюкозо-галактози не слід приймати Доксазозин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування Доксазозином.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Доксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів.Естрогени, спричиняючи затримку рідини, сприяють підвищенню артеріального тиску.Нестероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин, симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивну дію доксазозину. Доксазозин знижує пресорний ефект метарамінолу, ефедрину.

Не відзначено несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антибіотиків, пероральних гіпоглікемізуючих засобів, непрямих антикоагулянтів і урикозуричних засобів.

Блокує альфа-адренергічні ефекти епінефрину, що може призводити до тяжкої артеріальної гіпотензії і тахікардії. Більша частина (98 %) Доксазозину в плазмі зв'язується з білками.

Результати дослідження іп vitro свідчать, що препарат не впливає на зв'язування з білками плазми людини дигоксину, варфарину, фенітоїну чи індометацину. У клінічній практиці застосування Доксазозину не зареєстровано жодних ознак взаємодії з тіазидними діуретиками, фуросемідом, β-адреноблокаторами, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками, пероральними гіпоглікемічними, урикозуричними засобами та антикоагулянтами.

Одночасне застосування доксазозину з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл) може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких пацієнтів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Застосування доксазозину для лікування хворих на артеріальну гіпертензію приводить до клінічно значимого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов'язують із селективною блокадою a1-адренорецепторів судин. При застосуванні препарату один раз на добу клінічно значущий антигіпертензивний ефект триватиме протягом 24 годин. Артеріальний тиск знижується поступово: максимальна дія спостерігається, як правило, через 2-6 годин після прийому препарату. У хворих на артеріальну гіпертензію артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковий у положенні лежачи і стоячи. На відміну від неселективних α1-адреноблокаторів при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається. Під час терапії у поодиноких випадках спостерігались підвищення активності реніну плазми і тахікардія.

Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, знижує індекс атерогенності, вміст тригліцеридів і загального холестерину.

Тривале лікування доксазозином призводить до регресу гіпертрофії лівого шлуночка, дещо пригнічує агрегацію тромбоцитів. Крім того, доксазозин підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну у тих хворих, у яких вона порушена.

Призначення доксазозину хворим із симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) приводило до значного поліпшення уродинаміки і зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов'язують  із селективною блокадою α1-адренорецепторів, які містяться у стромі і капсулі передміхурової залози та у шийці сечового міхура.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо у терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; біодоступність становить 62-69 %, спостерігається ефект першого проходження через печінку; максимальна концентрація його у крові реєструється приблизно через 2 години після прийому внутрішньо.

Приблизно 98 % доксазозину зв'язується з білками плазми крові.

Виведення з плазми є двофазним, з періодом напіввидення 22 години, що дає змогу призначати препарат один раз на добу. Доксазозин піддається активній біотрансформації шляхом диметилювання або гідроксилювання; включається в ентерогепатичну циркуляцію; більша частина (63 %) екскретується через кишечник з фекаліями, у тому числі 5-15 % – у незміненому вигляді; лише менше 5 % дози виводиться з сечею у незміненому вигляді.

У хворих з нирковою недостатністю фармакокінетика препарату істотно не відрізняється від такої у хворих з нормальною функцією нирок.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки білого кольору з двоопуклою поверхнею.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 2 блістери в пачці; по 30 таблеток у банках полімерних, по 1 банці в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ “Дослідний завод «ГНЦЛС».

Місцезнаходження

Україна, м. Харків, вул. Воробйова, 8.

Аналоги препарата: Доксазозин

Совпадает код АТС и состав:

- Доксазозин-нортон

- Кардура

- Доксазозин-ратіофарм