Бивалос - инструкция, аналоги

Бивалос Лаб. Серв'є Індастрі, Франція Франция

Бивалос Лаб. Серв'є Індастрі, Франція Франция

Международное название:

Strontium ranelate

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

Лаб. Серв'є Індастрі, Франція

Страна производства:

Франция

Форма выпуска:

Бівалос гранули д / ор. сусп. по 2 г в пак. №28
Бівалос гранули д / ор. сусп. по 2 г в пак. №14
Бівалос гранули д / ор. сусп. по 2 г в пак. №56
Бівалос гранули д / ор. сусп. по 2 г в пак. №7

Категория отпуска:

по рецепту

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Противопоказаний нет

Грудным детям:

Нет данных

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Склад

діюча речовина: 1 саше містить стронцію ранелату 2 г;

допоміжні речовини: аспартам (Е 951), мальтодекстрин, маніт (Е 421).

Лікарська форма

Гранули для оральної суспензії.

Фармакотерапевтична група

Лікарські засоби для лікування захворювань кісток. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Код ATC M05B X03.

Показання

Остеопороз:

лікування постменопаузального остеопорозу для зниження ризику переломів стегна та хребців;

лікування остеопорозу у чоловіків з підвищеним ризиком виникнення переломів.

Остеоартроз:

структурно-модифікуюче лікування: лікування остеоартрозу колінних, кульшових суглобів та хребта для зменшення прогресування руйнування хряща і зменшення клінічних симптомів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ), включаючи тромбоз глибоких вен та тромбоемболію легеневої артерії, у тому числі в анамнезі.

Тимчасова або довготривала іммобілізація (наприклад, післяопераційний період або тривалий постільний режим).

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.

Рекомендована добова доза становить 2 г стронцію ранелату (1 саше) на добу.

У зв’язку з характером захворювання, з приводу якого проводять лікування, стронцію ранелат призначений для тривалого застосування.

Оскільки прийом їжі, молока й молочних продуктів може знизити всмоктування стронцію ранелату, препарат Бівалос® слід приймати в інтервалах між прийомами їжі. З огляду на повільне всмоктування препарату, Бівалос® рекомендується приймати перед сном, бажано не раніше ніж через 2 години після їди.

Вміст одного саше висипати у склянку, додати 1/3 склянки води (мінімум 30 мл) та розмішати гранули у воді до утворення суспензії (рівномірного розподілу гранул у воді). Хоча у дослідженнях із застосування препарату було продемонстровано, що стронцію ранелат у суспензії стабільний протягом 24 годин після приготування, суспензію слід випити одразу ж після приготування.

Пацієнтам з остеопорозом, які застосовують стронцію ранелат, рекомендується приймати вітамін D і препарати кальцію у випадку, якщо недостатньо їхнього надходження з їжею.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність і безпека стронцію ранелату були встановлені у різних вікових категоріях жінок у постменопаузальному періоді з остеопорозом (в тому числі 100-літніх на момент включення у дослідження) та у пацієнтів з первинним остеоартрозом колінного суглоба. Відсутня необхідність у корекції дози залежно від віку.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Пацієнти з нирковою недостатністю легкого й середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-70 мл/хв) не потребують корекції дози. Стронцію ранелат не рекомендується застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Стронцію ранелат не метаболізується, тому пацієнти з порушенням функції печінки не потребують корекції дози

Побічні реакції

Препарат Бівалос® вивчали у клінічних дослідженнях за участю приблизно 10000 пацієнтів.

Остеопороз.

Безпеку препарату при довготривалому застосуванні оцінювали під час III фази клінічних випробувань у жінок з остеопорозом у період постменопаузи, яких лікували упродовж 60 місяців стронцію ранелатом у дозі 2 г/добу (n = 3352) або призначали плацебо (n = 3317). Середній вік на момент включення у дослідження становив 75 років, а 23 % пацієнтів з числа включених у дослідження мали вік від 80 до 100 років. Були відсутні будь-які розходження у характері побічних явищ між групами лікування, незалежно від того, були пацієнти молодше або старше 80 років на момент включення у дослідження.

Загальна частота побічних реакцій при лікуванні стронцію ранелатом не відрізнялася від такої при прийомі плацебо, і побічні реакції зазвичай були слабко виражені та мали тимчасовий характер. Найчастіше відзначалися такі побічні реакції як нудота та діарея, про які зазвичай повідомляли на початку лікування, згодом не було достовірних розходжень між порівнювальними групами. Здебільшого припинення лікування було обумовлено виникненням нудоти (1,3 % та 2,2 % у групі пацієнтів, які приймали плацебо, та у групі пацієнтів, які приймали стронцію ранелат, відповідно).

Дослідження III фази, що тривали більше 5 років, показали, що річна частота випадків венозної тромбоемболії (ВТЕ) при застосуванні стронцію ранелату порівняно з плацебо становила приблизно 0,7 % при відносному ризику -1,4 (довірчий інтервал 1,0; 2,0) (див. розділ "Особливості застосування").

Остеоартроз.

В рамках дослідження SEKOIA оцінювалась безпека препарату при довготривалому застосуванні у пацієнтів із симптоматичним первинним остеоартрозом колінного суглоба. Пацієнти отримували лікування стронцію ранелатом упродовж 36 місяців у дозі 1 г/добу (n = 548), 2 г/добу (n = 564) або приймали плацебо (n = 556) (див. розділ "Фармакодинаміка"). Середній вік пацієнтів на момент включення у дослідження становив 63 роки, та вік 40 % учасників дослідження був більше 65 років. Профіль безпеки був подібний до такого ж, як у дослідженні за участю жінок у постменопаузальному періоді з остеопорозом.

Передозування

У клінічному дослідженні з вивчення впливу повторного прийому здоровими жінками у постменопаузальному періоді стронцію ранелату у дозі 4 г на добу упродовж більше 25 днів була встановлена добра переносимість препарату. Одноразове застосування стронцію ранелату у дозах до 11 г у добровольців (здорових чоловіків молодого віку) не викликало розвитку будь-яких нехарактерних симптомів.

Після епізодів передозування під час проведення клінічних досліджень (до 4 г/добу, при максимальній тривалості лікування 147 днів) не відзначалося розвитку будь-яких клінічно значущих побічних реакцій.

З метою зменшення всмоктування діючої речовини може бути корисним прийом молока або антацидних засобів. У випадку істотного передозування рекомендовано промити шлунок для видалення діючої речовини, що не встигла всмоктатися.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Відсутні клінічні дані щодо застосування стронцію ранелату вагітним жінкам. Якщо через необережність його застосовують у період вагітності, лікування необхідно відмінити. Фізико-хімічні дані говорять про проникнення стронцію ранелату у грудне молоко. Бівалос® не застосовують у період годування груддю.

Під час досліджень не було виявлено впливу на фертильність у тварин чоловічої та жіночої статі.

Діти

Безпека та ефективність лікарського засобу у віковій групі до 18 років не вивчались. Дані відсутні.

Особливості застосування

Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Стронцію ранелат не рекомендується застосовувати пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв у зв’язку з відсутністю даних з безпеки для кісткової тканини у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ "Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях"). У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю рекомендується періодично проводити оцінку функції нирок. Питання про продовження терапії препаратом Бівалос® пацієнтів, у яких розвинулася тяжка ниркова недостатність, слід вирішувати на основі індивідуального підходу.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ).

Клінічні дослідження показали, що терапія стронцію ранелатом асоціювалася з підвищенням річної частоти випадків ВТЕ, у тому числі тромбоемболії легеневої артерії. Причина цього не встановлена. Тому Бівалос® протипоказаний пацієнтам із ВТЕ в анамнезі (див. розділ "Протипоказання"); препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком ВТЕ.

При лікуванні пацієнтів віком від 80 років з ризиком ВТЕ необхідність продовження терапії Бівалосом®потрібно переглянути.

Застосування Бівалосу® необхідно припинити якомога раніше у випадку виникнення захворювання або стану, наслідком якого є іммобілізація (див. розділ "Протипоказання"), і проводити відповідну профілактику розвитку ВТЕ. Лікування не слід відновлювати, доки стан іммобілізації не вирішиться і пацієнт не повернеться до звичайного стану мобільності. У випадку виникнення ВТЕ застосування Бівалосу® слід припинити.

DRESS-синдром (синдром гіперчутливості тяжкого ступеня).

Під час застосування Бівалосу® були отримані повідомлення щодо випадків реакцій з боку шкіри, що загрожують життю (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та медикаментозні висипання, що супроводжуються еозинофілією та виникненням системних симптомів (DRESS-синдром)).

Пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря з приводу можливості виникнення реакцій з боку шкіри та повинні бути попереджені щодо їх ознак та симптомів. Ризик виникнення синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу найбільший у перші тижні лікування, а DRESS-синдрому – зазвичай через 3‑6 тижнів після початку застосування препарату.

У разі виникнення симптомів або ознак синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу (наприклад прогресивні висипання, часто з пухирями або пошкодженнями слизової оболонки), або DRESS-синдрому (наприклад висипання, гарячка, еозинофілія та системні симптоми, такі як аденопатія, гепатит, інтерстиціальна нефропатія та інтерстиціальне ураження легень) при застосуванні стронцію ранелату необхідно негайно припинити його застосування.

Найкращі результати лікування синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу або DRESS-синдрому спостерігались при ранньому діагностуванні та негайному припиненні застосування лікарського засобу. Якнайшвидша відміна терапії асоціюється із кращим прогнозом. При припиненні застосування препарату та за необхідності початку лікування кортикостероїдами при DRESS-синдромі у більшості випадків прогноз сприятливий. Одужання може бути повільним. Повідомлялося, що у деяких випадках після відміни терапії кортикостероїдами спостерігалось повернення симптомів.

Пацієнтам, у яких при застосуванні препарату Бівалос® виникли синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або DRESS-синдром, ні в якому разі не слід відновлювати терапію даним препаратом.

При застосуванні лікарського засобу у пацієнтів азійського походження про випадки виникнення реакцій гіперчутливості з боку шкіри, включаючи висипання, синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз, повідомлялось частіше, однак частота виникнення визначалася як «рідкісна».

Вплив на лабораторні показники.

Стронцій може впливати на показники колориметричних методів визначення концентрації кальцію у крові й сечі. Тому для гарантії точної оцінки концентрації кальцію у крові й сечі, у клінічній практиці рекомендується використовувати метод атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою крові або метод атомної абсорбційної спектрометрії.

Пацієнти, які хворіють на фенілкетонурію.

Бівалос® містить речовину (аспартам), що є джерелом фенілаланіну, що може бути шкідливим для пацієнтів з фенілкетонурією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Стронцію ранелат не впливає або практично не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з точними механізмами. У разі появи ознак побічної дії з боку нервової системи необхідно бути обережними.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Прийом їжі, у тому числі молока й молочних продуктів, а також лікарських препаратів, що містять кальцій, може знизити біодоступність стронцію ранелату приблизно на 60-70 %. Тому між прийомом препарату Бівалос® та вищезазначених лікарських засобів і продуктів необхідно дотримуватися інтервалу не менше 2 годин.

Тетрациклін для перорального застосування та антибактеріальні препарати хінолонового ряду для перорального застосування.

Оскільки двовалентні катіони стронцію ранелату можуть утворювати у травному тракті комплекси з тетрацикліном для перорального застосування й антибактеріальними препаратами з групи хінолонів для перорального застосування та зменшувати їх абсорбцію, одночасне застосування стронцію ранелату не рекомендується із зазначеними лікарськими засобами. Під час застосування тетрациклінів або антибіотиків з групи хінолонів для перорального застосування лікування препаратом Бівалос® слід тимчасово припинити.

Антацидні препарати, що містять алюмінію та магнію гідроксид.

Застосування алюмінію та магнію гідроксиду одночасно або за 2 години перед прийомом стронцію ранелату призводить до незначного зменшення всмоктування стронцію ранелату (зменшення AUC на 20-25 %). В той час як застосування антацидних засобів через 2 години після прийому стронцію ранелату практично не впливає на його всмоктування. Саме тому антацидні засоби рекомендовано приймати щонайменше через 2 години після прийому препарату Бівалос®. Однак, якщо важко дотримуватися прийому антацидних препаратів щонайменше через 2 години після застосування препарату Бівалос® у зв’язку з рекомендованим застосуванням препарату Бівалос® перед сном, то допускається одночасний прийом препарату Бівалос® та антацидних препаратів.

Не відзначалося будь-якої взаємодії з пероральними препаратами вітаміну D.

Клінічні дослідження не виявили будь-якої взаємодії або підвищення рівня стронцію у крові при застосуванні з лікарськими засобами, які можуть призначатися цільовій групі пацієнтів одночасно з препаратом Бівалос®. До таких засобів відносяться: нестероїдні протизапальні засоби (включаючи ацетилсаліцилову кислоту), аніліди (наприклад, парацетамол), антагоністи H2-рецепторів та інгібітори протонної помпи, діуретики, дигоксин і серцеві глікозиди, органічні нітрати та інші вазодилататори, що застосовують при захворюваннях серця, блокатори кальцієвих каналів, β-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, селективні агоністи β2-адренорецепторів, пероральні антикоагулянти, антиагреганти, статини, фібрати й похідні бензодіазепіну.

Фармакологічні властивості

Стронцію ранелат має подвійний механізм дії та призначається для лікування постменопаузального остеопорозу для зниження ризику переломів стегна і тіл хребців.

Фармакодинаміка.

Остеопороз.

Механізм дії.

Дослідження in vitro довели, що стронцію ранелат:

збільшує утворення кістки у культурі кісткової тканини, а також розмноження попередників остеобластів і синтез колагену у культурі клітин кістки;

зменшує резорбцію кісткової тканини за рахунок зменшення диференціації остеокластів і зниження їхньої резорбційної активності.

Подвійний механізм дії призводить до ребалансування обмінних процесів у кістковій тканині на користь остеогенезу.

В експериментальних дослідженнях доведено, що стронцію ранелат підвищує трабекулярну кісткову масу, кількість трабекул і їхню товщину. Це призводило до збільшення міцності кістки.

Клінічні та експериментальні дослідження довели, що у кістковій тканині стронцій в основному адсорбується на поверхні кристалів апатиту й тільки у незначній кількості замінює кальцій у кристалах апатиту у наново сформованій кістковій тканині. Стронцію ранелат не змінює характеристики кристалів кісток.

При вивченні кісткових біоптатів клубового гребеня, які були одержані включно до 60 місяців після початку лікування стронцію ранелатом у дозі 2 г/добу, не було визначено будь-яких несприятливих ефектів на якість кістки або її мінералізацію.

У клінічних дослідженнях, в яких доведена ефективність терапії препаратом Бівалос® у зниженні ризику переломів кісток, вимірювана середня величина мінеральної щільності кістки (МЩК) при лікуванні препаратом Бівалос® збільшувалася порівняно з вихідним рівнем приблизно на 4 % у рік у поперековому відділі хребта й на 2 % у рік – у ділянці шийки стегна, досягаючи через 3 роки (за даними різних досліджень) 13-15 % та 5-6 % відповідно.

При застосуванні препарату Бівалос® порівняно з плацебо, розпочинаючи з 3-го місяця лікування й упродовж 3 років терапії, відзначається підвищення рівня біохімічних маркерів утворення кістки (кістково-специфічної лужної фосфатази й С-термінального пропептиду проколагену типу I) і зниження рівня біохімічних маркерів резорбції кістки (сироваткового С-телопептиду й перехресно зв’язаного N-телопептиду у сечі).

Крім того, може відзначатися незначне зниження концентрації кальцію та паратиреоїдного гормону (ПТГ) у сироватці крові, підвищення концентрації фосфору у крові й загальної активності лужної фосфатази без будь-яких клінічних наслідків.

Остеоартроз.

Механізм дії.

In vitro стронцію ранелат:

стимулює формування хрящового матриксу в здоровому та пошкодженому остеоартрозом суглобі людини без стимуляції резорбції хряща;

зменшує активність резорбції кісткової тканини в субхондральній кістці людини.

In vivo. Фармакологічні дослідження продемонстрували, що стронцію ранелат зменшує розвиток макроскопічних пошкоджень виростків стегна та верхньої суглобової поверхні великогомілкової кістки, а також вираженість синовіїту та склерозу субхондральної кістки. Це призводить до позитивного впливу стронцію ранелату як на суглобовий хрящ, так і на субхондральну кістку.

У ході дослідження III фази рівень біохімічних маркерів руйнування хряща (CTX II у сечі) достовірно зменшився при застосуванні стронцію ранелату порівняно з таким при застосуванні плацебо.

Фармакокінетика.

Стронцію ранелат складається з 2 атомів стабільного стронцію й молекули ранелової кислоти. Органічна частина сполуки дозволяє досягти кращих характеристик відносно молекулярної маси, фармакокінетики й переносимості лікарського засобу. У зв’язку з високою полярністю відзначається низький ступінь всмоктування, розподілу у тканинах і зв’язування ранелової кислоти з білками плазми крові. Ранелова кислота не акумулюється в організмі, а також відсутні дані щодо її метаболізму в організмі тварин і людини. Після всмоктування ранелова кислота швидко виділяється нирками у незміненому вигляді.

Всмоктування та біодоступність.

Абсолютна біодоступність стронцію після перорального застосування 2 г стронцію ранелату становить приблизно 25 % (у діапазоні 19-27 %). Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-5 годин після прийому одноразової дози у 2 г. Концентрація стабільної рівноваги досягається через 2 тижні після початку лікування. Застосування стронцію ранелату одночасно з кальцієм або їжею знижує біодоступність стронцію приблизно на 60-70 % порівняно з прийомом препарату через 3 години після їди. У зв’язку з відносно повільним всмоктуванням стронцію необхідно уникати прийому їжі та препаратів кальцію як перед, так і після прийому стронцію ранелату. Препарати вітаміну D для перорального застосування не впливають на концентрацію стронцію.

Розподіл у тканинах.

Об’єм розподілу стронцію становить приблизно 1 л/кг. Зв’язування стронцію з білками плазми крові людини низьке (25 %), й стронцій має високу спорідненість з кістковою тканиною. Вимірюванням концентрації стронцію у кісткових біоптатах клубового гребеня пацієнтів, яких лікували препаратом Бівалос® у дозі 2 г/добу включно до 60 місяців, встановлено, що величини концентрації стронцію у кістці можуть досягати плато після приблизно 3 років лікування. Дані щодо кінетики виведення стронцію з кісток пацієнтів після закінчення терапії відсутні.

Біотрансформація.

Стронцій, як двовалентний катіон, не метаболізується. Стронцію ранелат не інгібує ферменти системи цитохрому P450.

Виведення.

Виведення стронцію не залежить від часу та дози. Ефективний період напіввиведення стронцію становить приблизно 60 годин. Стронцій виводиться з організму нирками та через травний тракт. Величина його кліренсу з плазми крові становить приблизно 12 мл/хв (коефіцієнт варіації становить 22 %), а виведення нирками – приблизно 7 мл/хв (коефіцієнт варіації – 28 %).

Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях.

Пацієнти літнього віку.

Популяційні дані з фармакокінетики свідчать про відсутність зв’язку між віком і швидкістю виведення стронцію у цільовій групі пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

У пацієнтів зі слабко та помірно вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну – 30-70 мл/хв) кліренс стронцію знижується по мірі зниження кліренсу креатиніну (знижується приблизно на 30 % при зниженні кліренсу креатиніну у діапазоні від 30 до 70 мл/хв), що обумовлює підвищення рівня стронцію у плазмі крові. У дослідженнях III фази встановлено, що у 85 % пацієнтів на момент включення у дослідження кліренс креатиніну становив від 30 до 70 мл/хв, а в 6 % – нижче 30 мл/хв, й середнє значення кліренсу креатиніну становило приблизно 50 мл/хв. Тому пацієнти зі слабко або помірно вираженим порушенням функції нирок не потребують корекції дозування.

Дані щодо фармакокінетики у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок (із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв) відсутні.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Дані щодо фармакокінетики у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні. Однак, враховуючи фармакокінетичні властивості стронцію, у цьому випадку не очікується будь-якого характерного ефекту.

Клінічна ефективність.

Лікування постменопаузального остеопорозу.

Програма досліджень ефективності препарату у запобіганні переломів кісток складалася із 2 плацебо-контрольованих досліджень: дослідження SOTI та TROPOS. У дослідження SOTI було включено 1649 жінок у період постменопаузи із встановленим діагнозом остеопорозу (з низькою МЩК поперекового відділу хребта та переважно з переломами хребців), середній вік яких становив 70 років. У дослідження TROPOS була включена 5091 жінка у період постменопаузи із встановленим діагнозом остеопороз (з низькою МЩК шийки стегна та наявністю переломів в анамнезі більш ніж у половини жінок), середній вік яких становив 77 років. В обох дослідженнях брало участь 1556 пацієнток віком старше 80 років на момент включення у дослідження (що становило 23,1 % від всієї досліджуваної групи пацієнток). Крім застосування стронцію ранелату 2 г/добу або плацебо, пацієнтки упродовж усього періоду обох досліджень додатково приймали добавки кальцію та вітаміну D.

Застосування препарату знижувало відносний ризик виникнення нових переломів хребців на 41 % упродовж 3 років (дослідження SOTI, таблиця 1). Ефект був статистично значущим, розпочинаючи з 1-го року дослідження. Схожі переваги були продемонстровані й у жінок із наявністю численних переломів до початку дослідження. Відносний ризик переломів хребців з наявністю клінічної картини (що визначали як переломи, супроводжувані болем у спині й/або зменшенням зросту мінімум на 1 см) знизився на 38 %. Також застосування препарату Бівалос® зменшило кількість пацієнтів із втратою зросту мінімум на 1 см порівняно з плацебо. Результати вивчення якості життя за допомогою оцінки за спеціальною шкалою QUALIOST, а також за бальною шкалою загального самопочуття на основі загальної шкали анкети SF-36 довели переваги препарату Бівалос® порівняно з плацебо.

Ефективність препарату у зниженні ризику виникнення нових переломів хребців була підтверджена у дослідженні TROPOS, у тому числі відносно пацієнток з остеопорозом, які не мали переломів до початку лікування.

Аналіз об’єднаних даних досліджень SOTI та TROPOS показав, що у пацієнток старше 80 років на момент включення у дослідження Бівалос® знижував відносний ризик виникнення нових переломів хребців на 32 % упродовж 3 років дослідження (частота випадків переломів при прийомі плацебо становила 26,5 %, а при прийомі стронцію ранелату – 19,1 %).

Серед пацієнток, у яких перед лікуванням відзначалися показники МЩК поперекового відділу хребта й/або шийки стегна у діапазоні, характерному для остеопенії, без наявності переломів в анамнезі, але мінімум з одним додатковим фактором ризику виникнення переломів (N = 176), Бівалос® упродовж 3 років лікування знижував ризик розвитку першого перелому хребців на 72 % (частота випадків перелому хребців при застосуванні стронцію ранелату становила 3,6 %, а при прийомі плацебо – 12 %).

Після проведення дослідження TROPOS аналіз даних проводили у підгрупі пацієнток з високим ризиком переломів – МЩК шийки стегна при Т-критерії ≤ -3 SD (діапазон, що використовувався у дослідженні, відповідав -2,4 SD за NHANES III) і віком ≥ 74 роки (n = 1977, тобто 40 % пацієнток, які брали участь у дослідженні TROPOS). У цій групі Бівалос® упродовж 3 років лікування знижував ризик переломів стегна на 36 % порівняно з плацебо (таблиця 2).

Лікування остеопорозу у чоловіків.

Ефективність стронцію ранелату при лікуванні чоловіків з остеопорозом була доведена за результатами оцінки основного критерію ефективності після одного року застосування Бівалосу® у дворічному, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні за участю 243 пацієнтів з високим ризиком виникнення переломів (162 пацієнтам призначався стронцію ранелат; середній вік становив 72,7 років; середнє значення МЩК поперекового відділу хребта при Т-критерії -2,6; 28 % пацієнтів переважно з переломами хребців).

Всі пацієнти дослідження отримували щодня добавки кальцію (1000 мг) та вітаміну D (800 ОД).

Статистично значуще підвищення МЩК у групі пацієнтів, які застосовували Бівалос®, порівняно з групою пацієнтів, які застосовували плацебо, відмічалося з 6 місяця лікування.

Після 12 місяців лікування спостерігалося статистично значуще підвищення середнього значення МЩК поперекового відділу хребта (основного показника ефективності (5,32 %; p < 0,001). Схожі результати було отримано у основному дослідженні III фази щодо запобігання переломів у жінок у період постменопаузи.

Після 12 місяців лікування відзначалося статистично значуще підвищення МЩК шийки стегна та МЩК стегнової кістки (p < 0,001).

Лікування остеоартрозу.

SEKOІА - широкомасштабне багатоцентрове міжнародне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження, спрямоване на визначення переваг застосування стронцію ранелату (у дозі 1 та 2 г/добу) порівняно з плацебо для попередження прогресування руйнування суглобового хряща упродовж 3 років у чоловіків та жінок з остеоартрозом колінного суглоба. Загалом у дослідженні брали участь 1683 пацієнта, дорослі чоловіки та жінки (середній вік учасників становив 63 роки, 70 % жінок, МЩКТ - 29,9 кг/м2) із симптоматичним первинним остеоартрозом колінного суглоба відповідно до клінічних та рентгенологічних критеріїв Американського коледжу ревматологів. Середня тривалість спостереження становила 29,8 місяця.

Дослідження продемонструвало достовірне зниження середнього показника звуження ширини суглобового простору (ЗШСП) після 3 років лікування в групі пацієнтів, які застосовували стронцію ранелат у дозі 2 г/добу, порівняно з показником у групі плацебо (0,10 мм; [0,02; 0,19]; p = 0,018). У відносному вираженні показник ЗШСП був на 26 % меншим при застосуванні стронцію ранелату в дозі 2 г/добу, ніж при застосуванні плацебо.

У пацієнтів, які приймали стронцію ранелат упродовж 3 років, за даними рентгенографії спостерігалось зменшення втрати суглобового хряща приблизно через рік терапії. Ефект був достовірним з першого року лікування.

Частка пацієнтів із відповідними клінічними проявами прогресування руйнування хряща (ЗШСП ≥ 0,5 мм) в групі пацієнтів, які приймали стронцію ранелат у дозі 2 г/добу, достовірно зменшилась на 23 % (p = 0,012) порівняно з такою у групі плацебо.

Відносний ризик рентгенологічної та клінічної прогресії, яка характеризувалася проявами прогресування руйнування хряща (ЗШСП ≥ 0,5 мм) та недостатнім зменшенням рівня болю в колінному суглобі (≤ 20% за субшкалою болю анкети WOMAC), достовірно зменшився на 44 % (p = 0,008) у групі пацієнтів, які отримували стронцію ранелат у дозі 2 г/добу.

Покращення показника ЗШСП при застосуванні стронцію ранелату супроводжувалося поліпшенням клінічних симптомів перебігу остеоартрозу. Відзначалася тенденція до покращення загальної оцінки за шкалою WOMAC в групі пацієнтів, які застосовували стронцію ранелат у дозі 2 г/добу, порівняно із групою плацебо (p = 0,071). При проведенні пост-хок аналізу було встановлено достовірне поліпшення показників субшкали болю анкети WOMAC у групі пацієнтів, які застосовували стронцію ранелат у дозі 2 г/добу (p = 0,028).

У пацієнтів із остеоартрозом колінного суглоба та діагностованим супутнім остеоартрозом кульшового суглоба, які брали участь у дослідженні SEKOІА, при застосуванні стронцію ранелату відмічалося як покращення структури колінного суглоба та поліпшення симптомів перебігу остеоартрозу колінного суглоба, так і зменшення болю в колінному суглобі, особливо в групі застосування препарату в дозі 2 г.

Пост-хок аналіз включав об’єднані дані досліджень SOTI та TROPOS за участю 1105 жінок із остеопорозом та супутнім рентгенологічно підтвердженим остеоартрозом хребта на момент включення у дослідження. Оцінку прогресування остеоартрозу хребта проводили за загальним показником Лейна. Оцінювання показало зменшення прогресування остеоартрозу хребта на 42 % у пацієнтів, які застосовували стронцію ранелат, порівняно із групою плацебо після 3 років застосування препарату (RR 0,58; 95 % CI, 0,42-0,79; р = 0,0005).

Після 3 років лікування кількість пацієнтів із погіршеним показником звуження ширини дискового простору достовірно зменшилась на 33 % у групі пацієнтів, які застосовували стронцію ранелат, порівняно із групою плацебо (RR 0,67; 95 % CI, 0,47-0,97; р = 0,03).

Основні фізико-хімічні властивості

гранули жовтого кольору.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Саше з алюмінієвої фольги, ПВХ-плівки та паперу.

По 2 г стронцію ранелату у 1 саше.

Об’єм упакування

Картонні коробки, що містять 7, 14, 28, 56 саше.

Категорія відпуску

За рецептом.

Заявник

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є, Франція/

LES LABORATOIRES SERVIER, France.

Місцезнаходження

50 рю Карно, 92284 Сюрен седекс, Франція/

50 rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.

Виробник

Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція/

Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.

Місцезнаходження

905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/

905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

У разі виникнення запитань щодо лікарського засобу просимо звертатися до представництва компанії "ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є" в Україні.

Представництво "ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є"

вул. Воровського, 24,

м. Київ, 01601, Україна,

тел.: (044) 490 3441

факс: (044) 490 3440

 

Аналоги препарата: Бивалос