Беродуал - инструкция, аналоги

Беродуал Істітуто де Анжелі С.р.л., Італія. Италия

Беродуал Істітуто де Анжелі С.р.л., Італія. Италия

Международное название:

Comb drug

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

Істітуто де Анжелі С.р.л., Італія.

Страна производства:

Италия

Форма выпуска:

Беродуал розчин д / інг. по 20 мл у флак.
Беродуал розчин д / інг. по 40 мл у флак.

Категория отпуска:

по рецепту

Похожие ТМ:

- Беродуал-н

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Нет данных

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Нет данных

Разрешен в США:

Нет данных

Вождение авто:

Противопоказаний нет

Грудным детям:

Противопоказаний нет

Кормящим:

Противопоказаний нет

Беременным:

Противопоказаний нет

Инструкция по применению

Склад

діючі речовини:  іпратропію бромід, фенотеролу гідробромід;

1 мл (20 крапель) розчину для інгаляцій містить іпратропію броміду 261 мкг еквівалентно 250 мкг іпратропію броміду безводного; фенотеролу гідроброміду 500 мкг;

Лікарська форма

Розчин для інгаляцій.

Фармакотерапевтична група

Протиастматичні засоби. Адренергічні засоби в комбінації з іншими протиастматичними препаратами.

Код АТС R03A K03.

Показання

Профілактика та симптоматичне лікування хронічних обструктивних захворювань дихальних шляхів з оборотним обмеженням дихання, таким як бронхоспазм, який виникає при бронхіальній астмі та здебільшого при хронічному бронхіті з емфіземою легень або без неї.

При лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легенів (ХОЗЛ), яке реагує на терапію стероїдами, слід розглянути можливість призначення супутньої протизапальної терапії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до фенотеролу гідроброміду, атропінподібних речовин або до інших компонентів препарату; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія.

Спосіб застосування та дози

(20 крапель = 1 мл).

(1 мл містить 250 мкг іпратропію броміду безводного та 500 мкг фенотеролу гідроброміду).

Дозу слід підбирати індивідуально. Під час лікування пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом. За відсутності інших призначень рекомендують такі режими дозування (терапію завжди слід починати з найменшої рекомендованої дози).

Дорослі (включаючи людей літнього віку) та діти старше 12 років.

Гострі напади бронхіальної астми. Для швидкого усунення симптомів при легких та помірних загостреннях у багатьох випадках достатньо 1 мл (20 крапель).

У тяжких випадках, наприклад у пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії і не реагують на вищевказані дози, можливе призначення вищих доз – до 2,5 мл (50 крапель).

В особливо тяжких випадках можливе застосування максимальної дози до – 4 мл (80 крапель) за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

У разі бронхоспазму середньої тяжкості або при проведенні вентиляції легень рекомендовано дозу, нижній рівень якої становить 0,5 мл (10 крапель).

Діти віком 6 – 12 років.

Гострі напади бронхіальної астми. У багатьох випадках для швидкого усунення симптомів рекомендується 0,5 – 1 мл (10 - 20 крапель).

У тяжких випадках можливе призначення вищих доз до – 2 мл (40 крапель).

В особливо тяжких випадках можливе застосування до – 3 мл (60 крапель) за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

У випадках бронхоспазму середньої тяжкості або при проведенні вентиляції легень рекомендовано дозу, нижній рівень якої становить 0,5 мл (10 крапель).

Діти віком до 6 років (з масою тіла менше 22 кг).

З огляду на те, що інформація про застосування препарату у цій віковій групі обмежена, рекомендується застосовувати препарат у нижчезазначеній дозі лише за умови медичного нагляду за станом пацієнта:

приблизно 25 мкг іпратропію броміду та 50 мкг фенотеролу гідроброміду на 1 кг маси тіла на одну дозу, що відповідає до 0,5 мл (10 крапель).

Розчин для інгаляцій призначений лише для інгаляції за допомогою відповідного небулайзера, і його не можна приймати перорально. Рекомендовану дозу необхідно розвести фізіологічним розчином до кінцевого об’єму 3–4 мл та застосовувати за допомогою небулайзера до закінчення розчину. Розчин для інгаляцій БЕРОДУАЛ не можна розводити дистильованою водою. Розчин необхідно розводити щоразу перед застосуванням; будь-які залишки розведеного розчину необхідно знищувати. Інгаляція розведеного розчину повинна проводитися безпосередньо після приготування розчину.

Дозування може залежати від способу інгаляції та якості розпилення.

Тривалість інгаляції може контролюватися розведеним об’ємом препарату. Розчин для інгаляцій БЕРОДУАЛ можна застосовувати за допомогою різних моделей небулайзерів, представлених на ринку. Загальна доза та доза, яка досягає легень, залежить від небулайзера, що використовується, і може бути вищою ніж при застосуванні дозованого аерозолю БЕРОДУАЛ Н залежно від ефективності приладу.

При застосуванні настінного кисневого апарату розчин краще застосовувати зі швидкістю потоку 6 – 8 літрів на хвилину.

Пацієнти повинні дотримуватися інструкцій виробника небулайзера щодо правильних умов догляду, зберігання та очищення цього пристрою.

Побічні реакції

Більшість нижчезазначених небажаних ефектів можна пояснити антихолінергічними та бета-адренергічними властивостями БЕРОДУАЛу. Як і при іншій інгаляційній терапії, БЕРОДУАЛ може викликати симптоми місцевого подразнення. Побічні реакції на препарат виявлені на основі даних, отриманих під час клінічних досліджень та фармнагляду у період застосування препарату після його реєстрації.

Найпоширенішими побічними ефектами, виявленими під час клінічних досліджень, були кашель, відчуття сухості у роті, головний біль, тремор, фарингіт, нудота, запаморочення, дисфонія, тахікардія, прискорене серцебиття, блювання, підвищення систолічного артеріального тиску та нервозність.

Частота випадків відповідно до Конвенції MedDRA: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100, < 1/10); нечасті (≥ 1/1,000, < 1/100); поодинокі (≥ 1/10,000, < 1/1,000); рідкісні (<1/10,000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).

З боку імунної системи:

поодинокі – гіперчутливість*, анафілактичні реакції*, ангіоедема*.

Порушення обміну речовин, метаболізму:

поодинокі – гіпокаліємія.

Психічні розлади:

нечасті – знервованість;

поодинокі – ажитація, психологічні зміни.

З боку нервової системи:

нечасті – головний біль, запаморочення та дрібний тремор скелетних м’язів.

З боку органів зору:

поодинокі – глаукома*, підвищення внутрішньоочного тиску*, порушення акомодації*, мідріаз*, нечіткість зору*, біль в очах*, набряк рогівки*, кон'юнктивальна гіперемія*, відчуття появи ореола перед очима*.

З боку серцево-судинної системи:

нечасті – тахікардія, прискорене серцебиття, аритмія;

поодинокі – аритмії, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія*, ішемія міокарда*.

З боку дихальної системи:

часті – кашель;

нечасті – фарингіт, дисфонія;

поодинокі – подразнення горла, бронхоспазм, фарингеальний набряк, ларингоспазм*, парадоксальний бронхоспазм*, сухість у горлі*.

З боку травної системи:

нечасті – сухість у роті, нудота, блювання;

поодинокі – стоматит, глосит, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, діарея, запор*, набряк ротової порожнини*;

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасті – шкірні реакції;

поодинокі – висипання, кропив’янка, свербіж, гіпергідроз*.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

поодинокі – міалгія, м’язовий спазм; м’язова слабкість.

З боку сечовидільної системи:

поодинокі – затримка сечі.

Дослідження:

нечасті – підвищення систолічного артеріального тиску;

поодинокі – зниження діастолічного артеріального тиску.

* Побічні явища, що не спостерігалися під час будь-якого клінічного дослідження БЕРОДУАЛ. Частота вказана за верхньою межею 95% довірчого інтервалу, розрахованого від загальної кількості пацієнтів, які отримали лікування відповідно до Інструкції ЄС щодо складання Короткої характеристики лікарського засобу (3/4968 = 0,00060, що означає "поодинокі" явища).

Передозування

Симптоми. Симптоми передозування насамперед пов’язані з дією фенотеролу. Можлива поява симптомів, пов’язаних з надмірною стимуляцією бета-адренорецепторів. Найімовірніша поява тахікардії, пальпітації, тремору, артеріальної гіпертензії або гіпотензії, підвищення пульсового АТ, стенокардії, аритмії та гіперемії.

Симптоми передозування іпратропію бромідом (наприклад, сухість у роті, порушення візуальної акомодації) є слабкими через дуже низьку системну доступність іпратропію, що вдихається.

Лікування. Введення седативних препаратів, транквілізаторів, у тяжких випадках – інтенсивна терапія. Як спеціальні антидоти можна використовувати блокатори бета-рецепторів, бажано бета1-селективні блокатори. Проте необхідно враховувати можливе посилення бронхіальної обструкції та ретельно підбирати дозу для пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ через ризик розвитку гострого бронхоспазму, який може бути летальним.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Доклінічні дані не виявили негативного впливу фенотеролу та іпратропію на вагітність. Проте необхідно дотримуватися звичайних застережних заходів у зв’язку із застосуванням ліків у період вагітності, зокрема упродовж першого триместру. Слід враховувати інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію матки.

Фенотеролу гідробромід проникає у грудне молоко. Дані про проникнення іпратропію у грудне молоко відсутні. Проте, враховуючи той факт, що багато лікарських засобів проникає в грудне молоко, слід обережно призначати БЕРОДУАЛ жінкам, які годують груддю.

Дані щодо впливу на фертильність для комбінації іпратропію броміду та фенотеролу гідроброміду відсутні. Доклінічні дослідження з індивідуальними компонентами іпратропію бромідом та фенотеролу гідробромідом показали відсутність небажаних впливів на фертильність.

Діти

БЕРОДУАЛ застосовують у педіатричній практиці. Дітям віком до 6 років препарат призначають тільки за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

Особливості застосування

Пацієнтів необхідно проінструктувати про правильне застосування розчину для інгаляцій БЕРОДУАЛ. Рекомендується вдихати через мундштук розчин, призначений для використання за допомогою небулайзера. За відсутності мундштука слід користуватися маскою, яка щільно прилягає до обличчя. Пацієнти зі схильністю до розвитку глаукоми мають особливо ретельно піклуватися про захист очей.

Ознаками гострої вузькокутової глаукоми може бути біль чи відчуття дискомфорту в очах, нечіткість зору, поява ореолів або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням очей у вигляді кон’юнктивальної закупорки або набряку рогівки. При появі вищевказаних симптомів у будь-якій комбінації слід розпочати лікування краплями, що звужують зіниці, та негайно звернутися до фахівця.

Пацієнти, які страждають на муковісцидоз, схильні до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату.

У поодиноких випадках після прийому БЕРОДУАЛу можуть відразу розвинутися такі алергічні реакції, як кропив’янка, ангіоневротичний набряк, висипання, бронхоспазм, ротоглотковий набряк та анафілактична реакція.

Застосування препарату БЕРОДУАЛ може спричинити позитивну реакцію допінг-тесту на фенотерол, наприклад покращення результатів у спортсменів.

У випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки слід негайно звернутися до лікаря.

Тривале застосування препарату:

у пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ середньої тяжкості лікування при потребі (симптоматичне лікування) може виявитися доцільнішим, аніж регулярний прийом препарату;

у пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ, яке реагує на лікування стероїдами, слід оцінити необхідність проведення або посилення протизапальної терапії для контролю запального процесу дихальних шляхів та уникнення ускладнення контролю над захворюванням.

Регулярне збільшення доз препаратів, що містять бета2-агоністи, наприклад БЕРОДУАЛу, для лікування бронхіальної обструкції може призводити до ускладнення контролю над захворюванням. При посиленні бронхіальної обструкції просте збільшення дози бета2-агоністів, зокрема БЕРОДУАЛу, понад рекомендовану дозу впродовж тривалого періоду лікування не лише не виправдане, але й небезпечне. Для запобігання погіршенню перебігу захворювання, що загрожує життю, слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та адекватну протизапальну терапію інгаляційними кортикостероїдами.

Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно з БЕРОДУАЛом лише під медичним нагдядом за станом пацієнта.

БЕРОДУАЛ можна призначати лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, особливо при застосуванні препарату в дозах, які перевищують рекомендовані, при таких захворюваннях: недостатньо контрольований перебіг цукрового діабету, нещодавній інфаркт міокарда, тяжкі органічні захворювання серця або судин, тиреотоксикоз, феохромоцитома.

При застосуванні симпатоміметиків, у т.ч. і БЕРОДУАЛу, можливий розвиток серцево-судинних порушень. Описані поодинокі випадки розвитку ішемії міокарда при застосуванні бета-агоністів. Пацієнтів з тяжким захворюванням серця (наприклад, ішемічною хворобою серця, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю), які застосовують БЕРОДУАЛ, слід поінформувати про необхідність звернутися до лікаря при виникненні болю у грудях чи інших симптомів погіршення захворювання серця. Слід приділити увагу оцінці симптомів, наприклад диспное та болю у грудях, оскільки вони можуть мати як респіраторне, так і кардіологічне походження.

При лікуванні бета2-агоністами можливий розвиток потенційно значущої гіпокаліємії.

БЕРОДУАЛ слід обережно застосовувати пацієнтам з гіперплазією передміхурової залози, контрактурою шийки сечового міхура або схильністю до розвитку вузькокутової глаукоми.

Повідомляли про поодинокі випадки офтальмологічних ускладнень (а саме: мідріаз, збільшення внутрішньоочного тиску, вузькокутова глаукома, біль в очах) при потраплянні в око іпратропію броміду або його комбінації з бета2-агоністами.

Препарат містить консервант бензалконійхлорид та стабілізатор динатрій едетат дигідрат. Зазначені компоненти можуть викликати бронхоспазм у пацієнтів з гіперреактивними дихальними шляхами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Досліджень не проводилось. Пацієнтів слід попередити щодо ймовірності появи небажаних реакцій, таких як запаморочення, тремор, порушення акомодації, мідріаз та нечіткість зору, при застосуванні БЕРОДУАЛу. Слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або управлінні механізмами. У випадку виникнення будь-якої з небажаних реакцій пацієнту слід уникати потенційно небезпечної діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інші бета-адренергічні та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (наприклад теофілін) можуть посилювати бронхорозширювальну дію БЕРОДУАЛу. Одночасне призначення інших бета-адреноміметиків, антихолінергічних засобів, що потрапляють у системний кровотік, або ксантинових похідних (наприклад теофіліну) може посилювати побічні ефекти.

При одночасному призначенні бета-блокаторів можливе значне послаблення бронхорозширювальної дії БЕРОДУАЛу.

Гіпокаліємія при застосуванні бета2-агоністів може посилюватися одночасною терапією ксантиновими похідними, кортикостероїдами та діуретиками. Цей факт слід враховувати, особливо при лікуванні пацієнтів з тяжкими формами обструкції дихальних шляхів. Гіпокаліємія може підвищувати ризик виникнення аритмій у пацієнтів, які застосовують дигоксин. Крім того, гіпоксія може посилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У таких випадках рекомендується проводити моніторинг рівня калію у крові.

Слід обережно призначати препарати, які містять бета2-агоністи, пацієнтам, які отримували інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки ці препарати можуть посилювати дію бета-адренергічних агоністів.

Інгаляції галогенізованих вуглеводних анестетиків, наприклад галотану, трихлоретилену або енфлурану, можуть посилювати ризик виникнення серцево-судинних захворювань при застосуванні бета-агоністів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. БЕРОДУАЛ містить два активні бронхолітичні інгредієнти: іпратропію бромід, що має антихолінергічний ефект, та фенотеролу гідробромід, який є бета-адренергічним засобом.

Іпратропію бромід є четвертинною амонієвою сполукою з антихолінергічними (парасимпатолітичними) властивостями. Під час доклінічних досліджень виявлено, що він інгібує вагусні рефлекси як антагоніст ацетилхоліну – медіатора, який забезпечує передачу імпульсу блукаючого нерва. Антихолінергічні засоби запобігають підвищенню внутрішньоклітинної концентрації Са++, що виникає внаслідок взаємодії ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладкої мускулатури. Вивільненню Ca++ сприяє друга система медіаторів, яка складається з IP3 (трифосфат інозитолу) та DAG (діацилгліцеролу).

Розширення бронхів після інгаляційного введення іпратропію броміду зумовлено переважно місцевою специфічною, а не системною дією препарату.

Немає доклінічних та клінічних даних про негативний вплив іпратропію броміду на секрецію слизу у дихальних шляхах, мукоциліарний кліренс або газообмін.

Фенотеролу гідробромід є прямим симпатоміметиком, який у терапевтичних дозах селективно стимулює бета2-рецептори. При застосуванні вищих доз відбувається стимуляція бета1-рецепторів (наприклад, для зниження пологової діяльності). Зв’язування бета2-рецепторів активує аденілатциклазу за допомогою стимулюючого Gs-протеїну. При підвищенні рівня циклічної АМФ відбувається активація протеїнкінази А, яка згодом фосфорилює білки-мішені у клітинах гладких м’язів. Це, у свою чергу, призводить до фосфорилювання кінази легкого ланцюга міозину, блокування гідролізу фосфоїнозитиду та відкриття великих кальцієзалежних калієвих каналів.

Фенотеролу гідробромід спричиняє релаксацію бронхіальних і судинних гладких м’язів та захищає від таких стимуляторів бронхоконстрикції, як гістамін, метахолін, холодне повітря й алергія (реакції негайного типу). Після одноразового введення фенотерол блокує звільнення бронхоконстрикторних та прозапальних медіаторів зі стовбурових клітин. Окрім того, після введення високих доз фенотеролу (0,6 мг) спостерігається покращання мукоциліарного кліренсу.

При вищій концентрації фенотеролу в плазмі, яка частіше досягається при пероральному або, ще частіше, при внутрішньовенному введенні препарату, спостерігається зниження скорочувальних властивостей матки. При застосуванні високих доз можлива метаболічна дія: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія, останню спричиняє підвищення К+-захоплення, особливо у скелетному м’язі. Бета-адренергічні впливи фенотеролу на серце, наприклад, прискорення серцебиття та частоти серцевих скорочень, пов’язані із впливом фенотеролу на судини, стимуляцією бета2-рецепторів серця, а при застосуванні супратерапевтичних доз – стимуляцією бета1-рецепторів. Як і при застосуванні інших бета-адренергічних засобів, спостерігається збільшення інтервалу QTc. Для фенотеролу у формі дозованого аерозолю ці показники є дискретними і спостерігаються при дозах, які перевищують рекомендовані. Однак системний вплив фенотеролу після застосування за допомогою небулайзера (розчин для інгаляцій) може бути вищим, аніж при застосуванні рекомендованих доз дозованого аерозолю. Клінічна значущість встановлена не була. Тремор є найчастішим побічним явищем на тлі прийому бета-агоністів. На відміну від впливу на бронхіальні гладкі м’язи, системні ефекти бета-агоністів призводять до виникнення толерантності.

При одночасному застосуванні двох активних речовин розширення бронхів відбувається шляхом реалізації двох різних фармакологічних механізмів. Таким чином, дві активні речовини забезпечують комбіновану спазмолітичну дію на бронхіальні м’язи, що дає можливість широкого терапевтичного застосування препарату при лікуванні бронхолегеневих захворювань, які пов’язані з порушенням прохідності дихальних шляхів. Для ефективної комбінованої дії потрібна дуже незначна кількість бета-адренергічного компонента, що дозволяє підбирати режим дозування препарату індивідуально для кожного пацієнта та максимально зменшити кількість побічних явищ.

За даними досліджень, у пацієнтів з астмою та ХОЗЛ БЕРОДУАЛ продемонстрував ефективність, яка відповідала подвійній дозі фенотеролу, призначеному без іпратропію, проте показав кращу переносимість при довготривалому застосуванні. У відповідних за розмірами дослідженнях у пацієнтів з астмою та ХОЗЛ зафіксована краща ефективність препарату порівняно з його компонентами: іпратропієм або фенотеролом.

При гострій астмі комбінація фенотеролу та іпратропію ефективна відразу після застосування препарату і виявляється ефективнішою, ніж кожен компонент окремо.

Після інгаляції приблизно 10 – 39 % дози препарату в цілому осідає в легенях залежно від форми випуску, методики інгаляції та пристрою, а решта залишається на наконечнику інгалятора, у роті та верхній частині дихальних шляхів (ротоглотці). Аналогічна кількість дози залишається у дихальних шляхах після інгаляції дозованого аерозолю як з пропелентом HFA 134a, так і в складі з фреоном (CFC). Частина дози, яка осідає у легенях, швидко потрапляє у кровообіг (за хвилини). Обсяг активної речовини, яка осідає у ротоглотці, повільно проковтується та потрапляє у шлунково-кишковий тракт. Отже, системний вплив досягається і за рахунок пероральної біодоступності, і за рахунок біодоступності у легенях.

Немає підтверджень того, що фармакокінетика обох інгредієнтів у комбінації відрізняється від фармакокінетики кожної речовини окремо.

Фенотеролу гідробромід.

Та частина, що ковтається, метаболізується головним чином до сульфатних кон’югатів. Абсолютна біодоступність після перорального прийому є низькою (приблизно 1,5 %).

Після внутрішньовенного введення вільний фенотерол та кон’югований фенотерол досягають 15 % та 27 % введеної дози у добовій сечі. Після інгаляції за допомогою дозованого аерозолю БЕРОДУАЛ Н приблизно 1 % інгальованої дози виводиться у формі вільного фенотеролу у добовій сечі. Відповідно до цього встановлено, що загальна системна біодоступність інгальованих доз фенотеролу гідроброміду становить 7 %. Кінетичні параметри, які характеризують диспозицію фенотеролу, розраховували відповідно до концентрації фенотеролу у плазмі після внутрішньовенного введення. Після внутрішньовенного введення показники «концентрація у плазмі – час» можна описати за трикамерною моделлю, де термінальний період напіввиведення становить приблизно 3 години. За цією трикамерною моделлю уявний об’єм розподілу фенотеролу у стабільному стані (Vdss) становить приблизно 189 л (≈ 2,7 л/кг).

Приблизно 40 % препарату зв’язується з протеїнами плазми. Доклінічні дослідження на тваринах показали, що фенотерол та його метаболіти проходять крізь гематоенцефалітчний бар’єр. Загальний кліренс фенотеролу становить 1,8 л/хв, а нирковий кліренс – 0,27 л/хв. У дослідженні балансу екскреції загальний нирковий кліренс (2 дні) радіоактивного препарату (у т.ч. материнської сполуки та усіх метаболітів) становив 65 % дози після внутрішньовенного введення, а загальний рівень радіоактивності у калі становив 14,8 % дози. Після перорального прийому загальний рівень радіоактивності у сечі становив приблизно 39 % дози, а загальний рівень радіоактивності у калі – 40,2 % від дози упродовж 48 годин.

Іпратропію бромід.

Кумулятивна ниркова екскреція (0 - 24 години) іпратропію (материнської сполуки) становила приблизно 46% від дози після внутрішньовенного введення, менше 1 % –після перорального прийому та приблизно 3 - 13% – після інгаляційного застосування за допомогою дозованого інгалятора БЕРОДУАЛ Н. Спираючись на ці дані, загальна системна біодоступність після перорального та інгаляційного прийому іпратропію броміду становить, за підрахунками 2 % та 7 – 28 % відповідно. Враховуючи це, частина дози іпратропію броміду, що ковтається, значно не позначаться на системному впливі.

Кінетичні параметри, що характеризують диспозицію іпратропію, розраховано на основі його концентрації після внутрішньовенного введення. Спостерігається швидке двофазне зниження концентрації препарату у плазмі крові. Уявний об’єм розподілу у стабільному стані (Vdss) становить приблизно 176 л (≈ 2,4 л/кг). Препарат у мінімальному обсязі (менше 20 %) зв’язується з білками плазми. Доклінічні дослідження на тваринах вказують на те, що четвертинний амін іпратропій не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Період напіввиведення кінцевої елімінаційної фази становить приблизно 1,6 години. Загальний кліренс іпратропію становить 2,3 л/хв, нирковий кліренс – 0,9 л/хв. Після внутрішньовенного застосування приблизно 60 % дози метаболізується, вірогідно, переважно у печінці шляхом окиснення.

У дослідженні балансу екскреції загальний нирковий кліренс (6 днів) радіоактивного препарату (у т.ч. материнської сполуки та усіх метаболітів) становив 72,1 % дози після внутрішньовенного введення, 9,3 % – після перорального прийому та 3,2 % – після інгаляційного застосування. Загальний рівень радіоактивності у калі становив 6,3 % дози після внутрішньовенного введення, 88,5 % – після перорального прийому та 69,4 % – після інгаляційного застосування. Щодо виведення радіоактивного препарату після внутрішньовенного введення, основним шляхом є нирки. Період напіввиведення при елімінації радіоактивного препарату (материнської сполуки та усіх метаболітів) становить 3,6 години. Зв’язування основних метаболітів сечі з мускариновими рецепторами є незначним, і метаболіти слід вважати неефективними.

Основні фізико-хімічні властивості

прозора, безбарвна або майже безбарвна рідина, вільна від зважених частинок, із запахом, що майже не відчувається.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 20 або 40 мл у скляному флаконі, оснащеному поліетиленовою крапельницею та закритому гвинтовою поліпропіленовою кришкою; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Істітуто де Анжелі С.р.л., Італія.

Місцезнаходження

Localita Prulli 103/c, 50066 Reggello (Firenze), Italy.

Локаліта Пруллі 103/с, 50066 Регелло (Флоренція), Італія.

Аналоги препарата: Беродуал

Совпадает код АТС и состав:

- Беродуал-н