Амоксил-к - инструкция, аналоги

Амоксил-к ВАТ «Київмедпрепарат». Украина

Амоксил-к ВАТ «Київмедпрепарат». Украина

Международное название:

Amoxicillin and enzyme inhibitor

Тип:

Медичний препарат

Производитель:

ВАТ «Київмедпрепарат».

Страна производства:

Украина

Форма выпуска:

Аугментин порошок для р-ра д / ін. по 1,2 г у флак. № 1
Аугментин порошок для р-ра д / ін. по 1,2 г у флак. № 10
Амоксил повна інформація
Амоксил - До 625 повна інформація
Амоксил Дт повна інформація

Категория отпуска:

по рецепту

Дополнительноя информация

Оригинал/Дженерик:

Оригинал

Разрешен в России:

Да

Разрешен в ЕС:

Да

Разрешен в США:

Да

Вождение авто:

Противопоказаний нет

Грудным детям:

Противопоказаний нет

Кормящим:

Не рекомендовано

Беременным:

Не рекомендовано

Инструкция по применению

Зміст інструкції

Склад

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

1 флакон містить стерильної суміші (5:1) амоксициліну натрієвої солі та клавуланату калієвої солі, у перерахуванні на амоксицилін 1,0 г і клавуланову кислоту 0,2 г.

Лікарська форма.

Порошок для розчину для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів, у тому числі з інгібіторами бета – лактамаз. Код АТС J01C R02.

Показання

Короткотривале лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими до Амоксилу-К мікроорганізмами.

Інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити.

Інфекції нижніх дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії.

Інфекції сечовидільної системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів та гонорея.

Інфекції шкіри та м’яких тканин.

Кістково-суглобові інфекції, в т.ч. остеомієліти.

Інші інфекції, в т.ч. інтраабдомінальний сепсис.

Профілактика інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшості видів оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті, тазових органах, голові та шиї, серці, нирках, при заміні суглобів та хірургії жовчних проток.

Інфекції, що спричиняються амоксицилінчутливими мікроорганізмами, ефективно лікуються Амоксилом-К, зважаючи на вміст у ньому амоксициліну. Змішані інфекції, що спричиняються амоксициліннечутливими мікроорганізмами в поєднанні з амоксицилінчутливими мікроорганізмами – продуцентами бета-лактамази - можуть, таким чином, лікуватися Амоксилом-К.

Протипоказання

Підвищена чутливість до бета-лактамів, у тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів. Наявність в анамнезі жовтяниці/дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Амоксилу-К.

Спосіб застосування та дози

Дози залежать від віку, маси тіла та функції нирок у пацієнтів, а також від ступеня тяжкості інфекції. Дози всюди зазначені в одиницях амоксицилін/клавуланат. Амоксил-К вводять внутрішньовенно (струминно, повільно протягом 3-4 хвилин), або краплинно (період інфузії – 30-40 хвилин). Ця форма Амоксилу-К не застосовується для внутрішньом’язових ін’єкцій. Лікування не може продовжуватися більше 14 днів без оцінки результатів застосування і клінічної картини.

Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 годин.

Тяжкі інфекції: 1000/200 мг кожні 4-6 годин.

Порушення функції нирок. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну < 10 мл/хв: 1000/200 мг, потім 500/100 мг кожні 24 години.

Гемодіаліз. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. Перша доза становить1000/200 мг, потім 500/100 мг кожні 24 години. Зважаючи на необхідність підтримання ефективної концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу.

Порушення функції печінки. Необхідно бути обережним при дозуванні, проводити постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для формування рекомендацій щодо дозування.

Пацієнти літнього віку. Корекція не потрібна. За необхідності дози для дорослих коригують залежно від функції нирок.

Дозування для дітей.

Дозування для дітей з масою тіла до 40 кг залежить від маси тіла; мінімальний інтервал дозування - 4 години.

Діти віком до 3 місяців:

Маса тіла дитини менше 4 кг: 25/5 мг/кг кожні 12 годин.

Маса тіла дитини більше 4 кг: до 25/5 мг/кг кожні 8 годин, залежно від перебігу захворювання.

Діти віком від 3 місяців до 12 років:

25/5 мг/кг кожні 6 - 8 годин, залежно від перебігу захворювання.

Порушення функції нирок. Коригування дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну > 30 мл/хв: корективи дозування не потрібні.

Гемодіаліз. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. 25/5 мг/кг 1 раз на день. Зважаючи на необхідність відновлення ефективної системи концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу (25/5 мг/кг/день).

Порушення функції печінки. Необхідно бути обережним при дозуванні, слід проводити постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування.

Підготовка розчину та особливості введення.

Амоксил-К вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Амоксил-К не можна вводити внутрішньом’язово.

Флакон 1,2 г: розчинити вміст у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).

При розчиненні може з’явитися тимчасове рожеве забарвлення, що зникає. Розчини Амоксилу-К зазвичай безбарвні або мають блідо-солом’яний колір.

Внутрішньовенна ін’єкціяСтабільність розчину Амоксилу-К має концентраційну залежність, тому розчин лікарського засобу слід застосовувати негайно після розчинення і вводити повільно протягом 3-4 хвилин. Амоксил-К можна вводити безпосередньо у вену або через катетер, краплинно.

Внутрішньовенна інфузія. Амоксил-К можна вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії у воді для ін’єкцій або в 0,9 % розчині хлористого натрію для ін’єкцій. Додати 1,2 г розчину до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовувати міні-контейнер чи бюретку). Проводити інфузію протягом 30-40 хвилин у період не більше 4 годин після розчинення. Розчини, що вводяться, повинні бути доведені до повного об’єму безпосередньо після розчинення порошку. Розчин антибіотика, що залишився, застосовувати не можна.

Стабільність приготованого розчину. Внутрішньовенні інфузії Амоксилу-К можуть бути зроблені за допомогою різних внутрішньовенних розчинів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 ºС і при кімнатній температурі (25 ºС) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузії повинні бути зроблені протягом зазначеного нижче часу.

Стабільність розчинів Амоксилу-К залежить від концентрації. Якщо розчин готується більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується. При зберіганні при температурі 5 °С розчин 1000/200 мг може бути доданий до попередньо охолодженого розчину для інфузій (у пластиковому стерильному контейнері), і отриманий препарат може зберігатися при вказаній температурі до 8 годин.

При нагріванні до кімнатної температури розчин слід використати негайно.

Амоксил-К менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату.

Розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.

Будь-який невикористаний розчин слід знищити.

Амоксил-К не розрахований на мультидозовий режим застосування.

Побічні реакції

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення - від дуже частих до дуже рідкісних. Частота інших побічних ефектів (наприклад, з частотою < 1 на 10000) відображає більше частоту надходження даних про побічну дію, ніж частоту їх виникнення.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже часто ( ≥ 1/10);

часто ( ≥ 1/100, < 1/10);

нечасто ( ≥ 1/1000, < 1/100);

рідко (≥ 1/10 000, та <1/1000);

дуже рідко (< 1/10).

Інфекції та інвазії.

Часто - кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кровоносна та лімфатична системи.

Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система.

Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, схожий на сироваткову хворобу, алергічний васкуліт.

Нервова система.

Нечасто - запаморочення, головний біль.

Дуже рідко - судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

Судинні порушення.

Рідко - тромбофлебіт у місці введення препарату.

Часто - діарея.

Нечасто - нудота, блювання, порушення травлення.

Дуже рідко - антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), ймовірність його виникнення значно нижче при парентеральному введенні препарату.

Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються бета-лактамними антибіотиками.

Дуже рідко - гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.

Гепатити виникають, головним чином, у чоловіків та хворих літнього віку, їх виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Дуже рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Нечасто – шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко – поліморфна еритема.

Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система.

Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Передозування

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладами водного та електролітного балансу. Зазначені симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.

Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного Амоксилу-К у високих дозах. Слід регулярно перевіряти його прохідність.

Амоксил-К може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Слід уникати застосування Амоксилу-К під час вагітності, за винятком ситуацій, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Амоксил-К може застосовуватися у період годування груддю. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей у грудне молоко, будь-яких шкідливих ефектів щодо дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.

Діти

Застосовують дітям згідно розділу «Спосіб застосування та дози».

Особливості застосування

Перед початком терапії Амоксилом-К необхідно ретельно визначити наявність в анамнезі реакції гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції найімовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Амоксилом-К і розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можливо за необхідності застосування оксигенотерапії, внутрішньовенного введення стероїдів і керованого дихання, включаючи інтубацію. Амоксил-К необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібного висипання може бути пов’язане із прийомом амоксициліну. Довготривалий прийом препарату також іноді може спричинювати активізацію нечутливої до Амоксилу-К мікрофлори.

Зрідка у пацієнтів, що приймають Амоксил-К та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормоване подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитися корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

Амоксил-К слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок необхідні корективи дозування відповідно до ступеня цих порушень.

Присутність клавуланової кислоти в Амоксилі-К може викликати неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, і як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату слід звертати увагу на вміст натрію у розчинах при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрій-контрольованій дієті.

У хворих зі зменшенням кількості виділеної сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зменшення можливості виникнення кристалурії амоксициліну.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Негативного впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не спостерігалось.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування з пробенецидом не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Амоксилу-К може призводити до підвищення рівня в крові амоксициліну, протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може підвищувати ймовірність алергічних реакцій з боку шкіри. Даних про одночасне застосування Амоксилу-К та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Амоксил-К впливає на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Існують окремі повідомлення про збільшення рівня INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або відміною Амоксилу-К

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент.

Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до структури пеніцилінів. Крім того вона здатна інактивувати бета-лактамазні ферменти, що входять до складу мікроорганізмів, резистентних до пеніцилінів та цефалоспоринів. Клавуланова кислота активна щодо важливих, з клінічної точки зору, плазмідних бета-лактамаз, які часто є відповідальними за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Амоксилу-К захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи мікроорганізми, які взагалі резистентні до амоксицилінів та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Таким чином, Амоксил-К виявляє властивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітора бета-лактамаз. Лікарський засіб чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:

грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, види Streptococcus, viridans;

грампозитивні анаероби: види Clostridium , види Peptococcus, види Peptostreptococcus;

грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*,види Salmonella*, види Shidella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;

грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium;

інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Примітка* Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика.

Усереднені фармакокінетичні параметри для складових частин Амоксилу-К 1,2 г.

Амоксицилін.

Клавуланова кислота

Розподіл. Після введення терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі.

Виведення. Як і щодо інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і нирками, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяється із сечею у незміненому стані протягом перших 6-ти годин. Амоксицилін також частково виводиться сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з видихуванням.

Основні фізико-хімічні властивості

порошок білого або майже білого кольору, гігроскопічний.

Несумісність

Амоксил-К не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків, та з емульсіями жирів для внутрішньовенного застосування.

Якщо Амоксил-К застосовують одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для внутрішньовенного розчину або в інших ємностях, оскільки активність аміноглікозиду втрачається.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1,2 г у флаконах. 1 або 10 флаконів у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ВАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

Аналоги препарата: Амоксил-к